У Мережі з’явилася аналітика від різних західних експертів щодо останнього масштабного удару по цілях у тимчасово окупованому Криму. І якщо в нас основна увага приділялася нафтобазі у Феодосії, яка продовжує горіти й зараз, то там виходять із більш загальних позицій. Насправді, удари було завдано не тільки по резервуарах нафтобази, а й по генерувальних і розподільчих потужностях, які являють собою опорні точки всієї системи енергетики в Криму. За великим рахунком, якось змінити паливну логістику можна, а от з енергетикою, особливо з генерувальними потужностями — складніше.
Річ тут не в тому, якої реальної шкоди вдалося завдати ворогові під час удару в ніч з неділі на понеділок, а в тому, що це був системний удар, який вказує на те, що сама концепція застосування військової сили Україною зазнала істотних змін. Нагадаємо про те, що приблизно в один і той самий час було здійснено винесення саме таких цілей у бєлгородській, курській і брянській областях. Удари завдавалися з інтервалами в кілька годин і це вказує на те, що розкрито ще один банк цілей і тепер для ураження доступні й такі об’єкти.
З одного боку, це — неминучий хід, оскільки заборона на ураження подібних цілей розбестила російське військово-політичне керівництво і вони увірували в те, що Україна не наважиться на дзеркальну відповідь або ж їй це не дозволять робити. Але тепер усім зрозуміло, що ситуація змінилася. А з урахуванням того, що наші військові вже мають власний почерк, який полягає в добиванні раніше уражених цілей, то вже мало хто сумнівається в тому, що туди полетить ще, з усіма наслідками, що випливають. І це доведеться враховувати і путіну, і його оточенню. Зрозуміло, що їм начхати на те, як живе чернь, але як не крути, у такому разі постають проблеми нового плану.
Так, наприклад, із моменту окупації Криму регіон був і залишається суто дотаційним. Власне кажучи, він таким був завжди і приносив збитки спочатку Україні, а тепер і федерації. Але ці витрати були віднесені як необхідні для того, щоб утримувати окуповані території. І ось тепер виявляється, що витрати на той самий Крим починають стрімко зростати. Причому, тепер доведеться витрачати величезні кошти не на будівництво військових баз, а на відновлення критичної інфраструктури, без яких ці бази довго не виживуть. Витрати окупації стають дедалі істотнішими й обіцяють зростати ще швидше.
Простіше кажучи, наші військові наважилися таки надати окупованим територіям статус валізи без ручки, коли й нести вже неможливо, і кинути шкода. Між іншим, цей же момент можна простежити і в ударі по гіпермаркету «Сігма» у тимчасово окупованому Донецьку. Там ворог поєднав військову та цивільну інфраструктуру і влаштував склади дронів поруч зі складами торгових точок. Це ж він робить на своїй території, коли в торгових центрах розгортає збірку дронів та іншої військової амуніції. Але довгий час на окупованих територіях не виносилися інфраструктурні об’єкти, оскільки це все ж таки наша територія і в перспективі все має повернутися назад.
Але в такому разі виходить дивна ситуація. Максимальні руйнування відбуваються на підконтрольній ЗСУ території, а ближній тил ворога був тихою гаванню, куди майже нічого не летить. Не дивно, що вся ця прифронтова смуга отримала максимальний рівень мілітаризації, при цьому — маючи всю працюючу інфраструктуру. Тобто, вони КАБами і ракетами прасують нашу прифронтову зону, а ми цього максимально уникали.
(Далі буде)