Про забобони (Частина 1)

Невеликий відступ 

Авторка перекладу: Світлана

Мракобісся, явне чи приховане, завжди має побічні ефекти, які важко пояснити з погляду здорового глузду. Щось придумане, без жодних реальних підтверджень, стає аналогом доведеного факту, від якого потім відштовхуються як від чогось реального. І що характерно, під будь-яку дикість уже постфактум можна спеціально дібрати потрібні докази. Достатньо згадати про те, як у Середні віки пояснювалися сонячні затемнення чи комети. Релігійні діячі вигадували такі несамовиті історії, що волосся дибки вставало навіть на чоботях.

Але потім з’ясувалося, що ці казки ніколи не мали нічого спільного з реальністю. Проте представники тих самих релігійних течій продовжують нести свою нісенітницю, і величезна кількість публіки продовжує слухати чергові казки. Хоча насправді ці діячі у своїй основі роблять бізнес так, як це виконували наперсточники. Головне – відволікти увагу лоха, задурити йому голову і під цей шумок – вивернути його кишені.

Незважаючи на те що більша частина повсякденних явищ уже отримала своє логічне, наукове пояснення, лох все одно метушиться в пошуках дива, знамень та іншого. Так, просто якийсь дикий ажіотаж викликано настання Міленіуму. Зараз про це ніхто вже й не згадає, але на рубежі тисячоліть виник неабиякий ажіотаж, а кількість знамень та передбачень побила всі рекорди. Як і слід було очікувати, нічого з цього не справдилося, хоча ті, хто пройшов вищу школу, знає, що істинність явища має певні критерії, зокрема передбачуваність та повторюваність. Якщо таких немає, то як мінімум тут не можна говорити про істинність судження, а скоріше за все, воно хибне.

У цьому конкретному випадку Міленіум був лише днем народження історичного персонажа. Причому точної дати його народження не існує. Навіть рік народження під сумнівом. Та це не завадило екзальтованій публіці масово виконувати дуже дивні речі. Але така природа людської свідомості, і з цим – нічого не вдієш. Однак часом саме такі речі дають несподіваний ефект.

ПРО НАСУЩНЕ

Як уже неодноразово згадувалося, цар московський кілька днів тому відзначав свій день народження і при цьому дав дивного вигляду святковий обід для військової верхівки. Зараз уже можна з упевненістю стверджувати, що на цьому заході не було застосовано «Новічок», бо немає повідомлень про те, що когось звідти відвезли до реанімації чи моргу. Хоча не можна виключати й те, що з’явилися нові засоби, що діють не так стрімко, як це було зі Скрипалями.

Той самий полоній проявляється не за столом, і тільки сьогодні-завтра могли з’явитися перші симптоми, які мало хто розпізнає саме як отруєння полонієм. Лише за тиждень-два підуть виражені симптоми, які можна інтерпретувати правильно. І якщо хтось із присутніх на заході через тиждень чи два зляже, то можна буде говорити про те, що його чимось обпоїли. З іншого боку, особисті путінські кати навряд чи працюватимуть так брудно. Навіть чергові отруювачі дрібного калібру, й ті намагаються зробити так, щоб усе виглядало природно, а профі найвищого класу відпрацюють за розрядом «люкс».

(Далі буде)