Авторка: Світлана
Сьогодні хочу поділитися з вами одним своїм невеликим дослідженням, причому в такій послідовності, як воно розгорталося для мене, тому що відправна точка і сьогоднішній стан речей начебто відомі, але що було у проміжку між ними і чому саме так – поділюся тим, що знайшла. Буде багато зображень!
Готуючи нещодавню статтю про борщ, я занурилася у словники, один із яких (Грамматика малороссийского наречия (1818) Олексія Павловського) перекладав українське слово «борщ» як «щі». Історію з борщем, сподіваюся, ми розплутали, але я зачепилася за ще одне цікаве явище у цьому виданні. Після граматики та словника автор додав ще кілька розділів, зокрема українські прислів’я з перекладом російською мовою. І мене зацікавило написання деяких з них. Ось вони (приклади з різних сторінок видання):
Чи помітили ви написання літери Г і буквосполучення КГ у цих прислів’ях? Літера Г зрозуміла (у словах «нагадав, «негоже», «Біг» = Бог), а що таке КГ? А це позначення звука [g], який у сучасній мові передається літерою Ґ (дзиґар, ґвалт, фіґа) і вимовляється по-іншому, ніж звук [ɦ], що передається літерою Г. І тут сформувалися мої дослідницькі запитання:1) Чому літеру Ґ передано так, якщо майже за два століття до цього видання її вже було включено до абетки? 2) Як передається звук Ґ в інших словниках?
Розгляньмо уважніше цю цікаву працю Олексія Павловського. Це не просто граматика з додатками, а, за задумом автора, вона показує відмінності «малороссийского наречия» від «российского языка»:
І в розділі граматики Олексій Павловський пояснив відмінності між звуками Г і Ґ:
І справді, крім уживання цих слів у приказках, автор наводить їх у словнику, причому подає їх під літерою К (інтрига навіть тут, але про це далі):
В іншому розділі словника («Слова принадлежащія къ Натуральной Исторіи») автор наводить слова, в яких КГ стоїть і на початку, і всередині слова:
Отже, в цьому словнику розрізняються Г і Ґ для відображення різної вимови звуків, і звук [g] передано сполученням КГ. Погляньмо на інші словники: яка ситуація з літерою Ґ в них?
(Далі буде)
Ти диви “Агрус”це видаеться крижовник,а бабця на дорозі продавала відерце його та називала “Анкрус”-мовляв сорт такий.
У нас аґрусом називали той крижовник, у якого ягоди великі, продовгуваті та гладкі. А крижовником – де ягоди невеличкі, круглі та волохаті…
В сучасній грецькій такой звук Г позначає літера Г (гамма), натомість звук Ґ позначається дифтонгом ГК (гамма-каппа).
такой
Саме так
“Чистаго”? У 1818 році? 😀
Складеного за 9 років вказівкою кАТЕРИНИ другої від “21 октября 1783” такими собі Фон Візом (Фонвізіним) та Ібрагім-мурзою (Державін)?
Та на два роки без виходу навчавши всіх франко-німецькомовних (пушкіних з 1810-го) в столицях?
Який вважав, “письма Вяземскому”, що “язьік создан” тим самим похабщиком барковим? Що писав замість ломоносова також.
Нічого у світі, якщо не змінити самим, не зміниться.
Дякую. Дуже пізнавально.
Шановна Світлано, ДЯКУЮ за вашу величезну працю, як по перекладу Автора, так і по просвітницькій роботі щодо величі та різноманіття рідної МОВИ.
Щодо нарЄчія – адепти мають просто перекласти на ізЫк фразу “Я розМОВляю українською МОВою”, який зайвий раз доведе, що їхній ізЫк – якесь есперанто для чурок/тюрок.
Ще одна козирна фраза: ЛІКар в ЛІКарні ЛІКами ЛІКує людей.
Якщо матимете час – погляньте, як вони перекладають слова “дзеркальце” та “люстерко”