Авторка: Світлана
Шановні читачі, дозвольте розвинути дві думки, які випливають із деяких попередніх статей.
Насамперед хочу висловити щиру вдячність усім за привітання з Міжнародним днем перекладача і за неймовірно теплі побажання!
Проте в цій статті я мала на увазі себе найменшою мірою. Насправді я в тихому захваті від тих перекладачів, які здійснюють усний послідовний, а тим більше – синхронний переклад, бо темп шалений, доповідач може переходити з теми на тему, говорити заплутано або дуже спеціалізованою лексикою, і в цих умовах треба швидко знаходити точний відповідник, а виправити помилку перекладу вже не можна, бо він уже пролунав.
Але через те що я здійснюю переклади на сайті «Лінія оборони», то певним чином теж причетна до цього свята. І не стільки власне святкуванням, як розумінням складнощів цієї роботи. І тут – друга думка.
Я бачила дискусію під перекладом казки Anti-Colorados про добру Червону Шапочку та злого Вовка щодо того, що в перекладі втрачено контекст і гру сенсів у кількох наведених вами словах. Шановний Автор у вступі до іншої статті також звернувся до перекладу цих самих слів, які викликали жваве обговорення.
Погляньмо на це в такому аспекті. Багато хто з нас знає обидві мови. З одного боку, це велика перевага, і ви це підтвердили розумінням гри слів у російському оригіналі цієї казки. З іншого боку, якщо цю гру слів при перекладі передано не повністю – це підстава для критики перекладу. Але слова у мові перекладу можуть не мати таких натяків та подвійних сенсів, які є у мові оригіналу.
Ускладнимо ситуацію. Уявіть цю саму казочку в перекладі англійською. Варіант А. Ви читали текст мовою оригіналу і можете порівняти його з перекладом. Варіант Б. Ви не читали оригіналу і не знаєте мови оригіналу взагалі, тобто натяки та гра слів тією мовою вам невідомі. Що може зробити перекладач, щоб у певному слові автора ви відчули його іронію? Є кілька способів. Перший – навести слово мовою оригіналу або написати його англійськими літерами. Це виручить тільки тоді, якщо ви знаєте російську мову і знаєте подвійний сенс цього слова. Другий – спробувати передати гру слів засобами мови перекладу. Саме це спробувала зробити я конкретно з цими словами. Третій – перекласти слово, тобто передати його значення, і пояснити його подвійні сенси окремою приміткою. Це можна спостерігати, наприклад, коли містера Хантера в тексті називають «справжній мисливець», – тоді перекладач додає пояснення про те, що «хантер» англійською мовою – це мисливець.
І для експерименту пропоную ще один із текстів, які я колись виловила на просторах Інтернету. У ньому наведено історії за участю Максима Рильського та Миколи Лукаша:
Уявіть себе на місці перекладача англійською мовою. Яку з цих історій перекласти легше? Певно, що другу, тому що її сенс – у доборі слів грубого звучання для перекладу останньої фрази. Такі слова є в кожній мові, тому їх можна використати, і зміст історії буде зрозумілий. А в першій історії зберегти подвійний сенс слова «Калюжний» досить важко, тому що це і прізвище (причому не штучно утворене з англійських слів саме для перекладу, а цілком природне українське), і два слова з окремими значеннями. Якщо створити англійський відповідник прізвища і ним назвати героя історії, то що він робить в українському контексті? Тож оптимальний вихід – додаткове пояснення перекладачем подвійного значення українського прізвища. Але таке пояснення сповільнить хід читання, бо все-таки є втручанням у плин розповіді і певним руйнуванням художнього (чи публіцистичного) світу, створеного її автором.
І такий вибір варіантів перекладу доводиться робити тим частіше, чим більше текст відходить від офіційного або наукового викладу, в якому потрібно точно передати значення слова, а подвійні сенси трапляються в мінімальному обсязі. І цілком логічно, що мій вибір може не збігатися з вашим.
Отака історія на сьогодні. Ще раз дякую і за добрі побажання, і за критичні коментарі!
Ми живемо в конкретних обставинах: десь якось знаємо і українську і російську. Гру слів можна не перекладати.
Козьма Прутков: нельзя обнять баобаб.
Цим все сказано. Приклад: японська манга Наруто, там імена персонажів щось означають японською, тому треба (!) пояснювати, що саме.
Є речі які краще не перекладати.
На мою думку художні твори anti-coloradosa краще не перекладати, занадто багато “Дальше следует непереводимая игра слов с использованием местных идиоматических выражений”(с). Якщо таке перекладати це буде окремий твір, а перекладач стає автором.
http://histpol.pl.ua/ru/pamyatniki-istorii-i-arkhitektury/ocherki-istorii-arkhitektury?id=12640
На колір та смак товариш не всяк. Як на мене, краще перекладати. Якщо вдається перекласти, знайшовши близьку гру слів у нашій мові для відсутньої в ній російської — чудово, а як ні — то й нехай. Відверто сказати, я геть зовсім не сумую за втратою кацапського “культурного” контексту, навіть коли десь його і вгадую. Насаравді, ці кацапські “культурні” маркери — це не те, що приваблює мене в текстах Автора. Якщо вже зовсім відверто, вони мене навіть відштовхують. Але ще раз — на колір та смак товариш не всяк.
Бачите, вам такі твори непотрібні. Хоч з перекладом, хоч без. Тому і перекладати їх не треба. Кому треба – прочитає оригінал, хто не може оригінал – тому й не треба.
Мені занадто часто доводиться (доводиЛОся, зараз я майже не читаю перекладів) робити зворотній переклад професійних технічних перекладів щоб зрозуміти що там було в оригіналі. Не велике задоволення.
Насправді, художній переклад, це мистецтво співставне із працею письменників та поетів. Тому що ти мусиш передати гру слів, суть, художню цінність, зберегти інтригу, аби читачу було цікаво, для людей з іншим менталітетом, культурою, традиціями та світосприйняттям. Такий дар зустрічається у досить рідко.
Слушно!
Мова це така сама зброя, як ракета і автомат, а коли знаєш досконало мову ворога, то завжди можна скористатися своїм знанням, і навпаки коли ворог не знає твоєї мови завжди простіше виявити ворога.
Це відповідь не лише вам, але й усім, хто тут висловив свою думку. Так от, майже 10 років, раз на тиждень, приходили листи “Чому не українською?”. Я відпвідав і мабуть усі вже знають цю аргументацію. І от – українською вже кілька місяців. Панове, згадайте анекдот, у фіналі якого є слова “не там сидиш, не так свистиш”. Це при цьому, що найзавзятійшим колегам я пропонував перекладати текст наживо. От тут ентузіазм скінчився у всіх і завзяття зникло, як і не було його. Це – перший випадок, коли людина узялася за цю справу і ось ви її звехньо цькуєте. Подивіться на себе в дзеркало, що ви там бачите? І друге. Так. Слово є зброя. Але ця зброя, як мінімум – має бути. Мова йде про архівні статті, яким по 7-8 років. Їх вже ніхто не бачить навіть в оригіналі. Ми їх підняли і переклали, перетворивши на зброю. Ви можете краще? Долучитися, чи як завжди? Ще раз – ставимо дзеркало і дивимося в нього. Уважненько!
Не варто звертати увагу на любителів поправляти тризуб над кремлем:-). Робиться гарна і потрібна справа. В деякі невідповідності , як всі бачать, обговорюються в робочому порядку. Немає канону для перекладів публіцистики. Головне, щоб аудиторія ророзуміла. Бажано, але це я вже багато прошу, щоб ця аудиторія не була зарозумілою;-).
++
Я б проголосував за те, щоб російські цитати не перекладати.
Коли читаєш ці русняві “бредні” українською, то стає прикро, що ми використовуємо нашу мову для передавання їхнього кацапського контексту. Бо коли читаєш “перли” їхнього “Пескова”, або “табакерки”, або ще гірше “пуйла”, українською, то аж коробить від того що вони наче якимось чином “примазуються” до нашої рідної мови.
Також, візьмемо ось тут десь недалеко згадування про Рамзанку.
Коли ми перекладаємо як “вівчар”, то мені стає прикро, що наш вівчар(як професія) набуває негативного контексту, ми наче знецінюємо наше слово. Інша річ кацапський “овцевод”. І я думаю такі от слова можна не перекладати, а просто використовувати в тексті в лапках.
Як завжди маю надію, що нікого не образив своїми думками вголос.
Повністю з Вами погоджуюсь, в мене так само.
Пані Світлано, не перекладайте пряму мову кацапів. Ми її всі здебільшого розуміємо і так. Хочеться їх ‘скульож’ читати в оригіналі. А Ваші переклади і екскурси в філологію просто чудові.
+++
особисто я завжди читав не “овцевед”, а “овцелюб”. Тому для мене логічно писати вівцелюб.
Так само, тільки українцям як носіям мови приємніше читати/писати прУтін, а не пУтін. Одна буква різниці – проте яка та різниця!
Докинути свої пʼять копійок, взагалі «Калюжний» мабуть корінь все ж калюжа, але перекладач молодець , вибрав варіант спочатку переклад на російську, а потім цей переклад ще раз переклав вже українською!!!!!! Супер!
А Світлані велика подяка за її працю!
чи не із українського калюжа в санскрит пішла ота Калі-юга, а в кацапів – калУга…
Хм, ототої! Яка жвава дискусія! Точно “не там сидиш, не так свистиш”) Переклад цитат – тут я підтримую товариство, практичного сенсу не бачу, а зауважені зауваження такі мають місце) А от все інше, на мій погляд, геть елементарно вирішити “організаційним” чином – першим друком йде українська версія, потім, наприклад через 24-48 годин – російська. Таким чином і вівці, і вовки, і навіть мухи та котлети поділені “по інтересах”.
не переймайтеся. перекладати складно. ще складніше коли є авторський стиль, який хочеться або зберегти, або якось передати.