А тим часом у ворожій пресі ледь не вперше з’явилася розкладка цін на газ, і виглядає вона дуже цікаво. Це з урахуванням того, що ціни на газ для Китаю завжди намагалися залишити в тіні, як і те, що більшість грошей за газ іде в рахунок погашення кредиту, взятого на це будівництво. Зараз ніхто не зможе сказати напевне, скільки там уже виплачено і скільки ще доведеться сплатити. Але в будь-якому разі, ціни показують динаміку процесу. Виглядає це так:
«Середня ціна газу для постачань у далеке зарубіжжя (без Китаю), тобто в Туреччину і країни Європи, які поки залишаються, складе у 2026–2028 роках $356,7 за 1000 кубометрів, випливає з базового прогнозу Міністерства економічного розвитку, поданого в пакеті урядових документів для внесення до Держдуми. А для Китаю середній прогноз на найближчу трирічку становить $243,6, або на 31,7% нижче, ніж для європейського напрямку. Ще гірші справи з оцінкою на поточний рік: різниця становитиме 38,1% ($248,7 проти $401,9 за 1000 кубометрів). Для порівняння: у 2024 році газ у Китай продавався на 29% дешевше, ніж до Європи і Туреччини».
Цей текст видали не західні аналітичні агентства чи ЗМІ, а російська преса, і це дуже цінне саме по собі, бо це можна розцінити як «щиросердне зізнання».
Насправді в цій статистиці чудове все, починаючи з географії. Туреччина, якій «Газпром» продає газ, розташована зовсім поруч, і тому розповідати про те, що ціна для Туреччини вища з об’єктивних причин, – безглуздо. Але тут важливий інший момент. Наскільки можна зрозуміти, Пекін дотискає москву та поступово знижує ціну газу навіть для СС-1. Принаймні, про це говорить динаміка зміни цін.
Коли в Мережі з’явилися описи умов Сі для будівництва СС-2, стало зрозуміло, що. користуючись ізоляцією москви та її важким становищем, Пекін методично викручує руки у плані цін, і його вимога знизити ціну для СС-2 до рівня внутрішньої буде жорсткою і послідовною не тільки з тієї причини, що таке зараз можна вимагати, а й тому, що закладаються передумови для уніфікації ціни на постачання газу і через СС-1. Тобто й там Китай хоче обвалити ціну до рівня тієї, що існує всередині федерації.
Схоже, що в Москві це розуміють і знають, що як тільки вони погодяться на китайські умови щодо внутрішньої ціни для СС-2, Китай може відмовитися купувати дорожчий газ через СС-1. Точніше, він може знайти причину для відмови або з газопроводом щось трапиться. Хіба лаптям не знати, як це працює?
Адже саме так вони вивели з ладу газопровід, яким газ ішов у російську ГТС із Туркменістану. Просто нагадаємо, що вибух на газопроводі, яким газ надходив з Туркменії до росії, стався 8 квітня 2009 року о 20:18 за місцевим часом на 487-му кілометрі гілки САЦ-4 (Середня Азія — Центр) між компресорними станціями «Ільяли» і «Дар’ялик» на території Туркменістану.
А з урахуванням того, що у Китаю всі козирі на руках і він має вкрай диверсифіковану схему постачань газу, він легко може провернути один із тисячі варіантів для того, щоб отримувати газ за мінімально можливою ціною, а навіть найбільш драматичний варіант виведення з ладу СС-1 ніяк не зможе загрожувати газовому балансу Китаю. Тож у цій ситуації прутін перетворився з зарозумілого володаря, в якого просять ціну на нафту і особливо – газ, на холопа, який вислуховує промови пана, що починаються словами: «Слухай сюди!»
Напевно, попри особисте багатство та абсолютну владу, просто зараз прутін згадує молодість, коли він носив валізи Анатолія Собчака зовсім з іншим вмістом і витирав соплі його доньці Ксюші. Для цього в нього зараз з’явилися всі підстави.