Метаморфози «Газпрому» (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

У ті давні часи, коли динозаври тільки перестали вимирати, а кроманьйонці виграли у неандертальців чемпіонат світу з футболу, почалося велике будівництво газопроводу, відомого під назвою «Сіла Сібірі», або СС. До речі, саме його хотів захопити Гітлер і навіть назвав свою головну силову структуру його ім’ям. Словом, давно це було, і мало хто пам’ятає, як воно тоді все починалося. Проте тоді лапті бадьоро показували, як бульдозери борознять простори Сибіру, вкладаючи в довгі траншеї обмотані ізоляційною стрічкою труби. Причому тема цього будівництва не сходила зі сторінок їхньої преси.

Але ось минув уже майже місяць відтоді, як глава «Газпрому» Міллер під час поїздки до Китаю заявив, що нарешті досягнуто згоди про будівництво нового газопроводу, вже із Західного Сибіру, який без особливих витівок назвали «Сіла Сібірі – 2». Але після цієї заяви преса повністю забула про цю тему. Ні тобі ревіння бульдозерів, ні гір труб ніхто не демонструє. Ба більше, немає бадьорої інфографіки, в якій показано, як труба стрімко йде з Ямалу прямо до Китаю.

Просто нагадаємо, як лапті наводнили ефір своїми фільмами про те, як Європа замерзає без російського газу. А тут немає не те що відео, а й навіть картинок із малюнками великого досягнення в образі нового трубопроводу. Між іншим, усі витвори, присвячені замерзанню Європи, виробляв холдинг «Газпром-Медіа», тобто подібні речі немає потреби замовляти у сторонніх кріейтерів. Вони самі цілком можуть забезпечити себе і публіку продукцією такого виду. В результаті складається враження, що Міллер «прийняв на борт» якийсь сильний препарат або домовилися про щось зовсім інше, про що краще не згадувати на публіці.

Але крім анонсу самого будівництва, тоді Міллер сказав, що ціна газу для Китаю з об’єктивних причин нижча за його ціну для Європи. Щоправда, він не взявся розповідати про те, в чому ж полягає ця сама об’єктивність, а холуї дрібнішого калібру заявили, що газопровід буде коротшим, і тому ціна нижча. Ми якось торкалися цієї теми і дійшли висновку про те, що з географією у таких діячів не дуже добре, тому вони таке й розповідають. А сам Міллер не став уточнювати, що він мав на увазі, але що тут важливе – міркування на цю тему завжди були чимось на зразок: що довше – синій чи червоний?

Тобто не маючи уявлення про те, що і куди продавалося і продається, можна розповідати що завгодно і як завгодно, тільки все це виглядатиме як пуста балаканина. Але тут важливий ще один момент. Різні джерела повідомили про те, що Китай погоджується купувати газ із ще не збудованого газопроводу за внутрішніми цінами федерації.

Звідси випливає, що треба або знижувати ціну відносно тієї, що встановлено для газу з СС-1, або підвищувати її для внутрішніх споживачів. До речі, розмови про необхідність різкого підвищення ціни газу для населення вже пішли. Нехай вони ще ведуться не надто гучно, в режимі промацування реакції публіки, але щось таке вже відбувається. Загалом схоже на те, що прутін, Міллер та решта бригади кремлівців якраз і намагаються вирішити це питання просто зараз. У що це виллється – побачимо, але поки що виникла інформаційна пауза, зовсім недоречна для такої важливої тематики.

(Далі буде)