Про життя уламків

Із серії «До кави»

Про удари по об’єктах противника в ленінградській області вже сказано досить багато, але все це базувалося на непрямих даних. Сам же противник втратив здатність щось коментувати, з цього приводу, майже відразу, після самої події. Останнє, що він зміг розповісти, на цю тему — кількість збитих дронів, десь у цій локації, ну і звичайно ж про те, що уламки падали куди попало, зокрема й на території промислових підприємств. У даному випадку — Кириського НПЗ і порту Приморськ.

Незалежні оцінки атаки були засновані на фото і відео, люб’язно надані місцевими жителями, їхніх враженнях, що потрапили в Мережу, і знімках із космосу, звідки супутники фіксують теплові аномалії на поверхні Землі, в інфрачервоному діапазоні. Але ось з’явилися перші повідомлення вже ворожої преси, де дається уявлення про те, як саме випадали «уламки» і які наслідки цього випадання доводиться визнати. Ось що написано про НПЗ:

«Нафтопереробний завод «Киришинафтооргсинтез» («Кінеф») у Ленінградській області зупинив переробку нафти на одній з установок після пожежі, спричиненої атакою безпілотника 14 вересня…. На НПЗ, який належить «Сургутнафтогазу» і посідає друге місце в росії за обсягом переробки (до 20 млн тонн на рік), отримала пошкодження установка АТ-6, на яку припадає майже 40% потужності заводу. На установці було пошкоджено піч та інші агрегати, а також обладнання. За попередніми оцінками, на ремонт може знадобитися близько місяця».

Власне кажучи, ще за першими кадрами відео, було зрозуміло, що була атакована установка первинної переробки нафти. ЗСУ завжди починають знищення такого об’єкта, з пошкодження саме цього сегмента технологічного ланцюжка, оскільки її вихід з ладу, забезпечує зупинку «хвоста» обладнання, на яке і повинна була надходити очищена нафта. Пізніше виводяться з ладу резервуари для палива і трубопроводи, але перший удар має саме такий характер.

З урахуванням же того, що установка первинної переробки нафти це — величезна, сталева колона, то нічого, розміром з дрон, а тим паче — частин дрона, не може впасти таким чином, щоб завдати їй шкоди. Тільки пряме влучання в неї і підрив масивної бойової частини, здатний вивести з ладу сталеві конструкції. Тож вкотре було продемонстровано, що таке «падіння уламків» у виконанні путінських холуїв. Але це ще не все.

Там же було ще випадання уламків на територію порту Приморськ, на якому в танкери вантажили нафтопродукти, отримані на НПЗ сім’ї путіна. Про наслідки цього падіння, теж написала ворожа преса і виглядає це приблизно так:

«Порт Приморськ на Балтійському морі — найбільший із західних нафтових портів росії — поки не зміг повернутися до повного завантаження після атаки БПЛА в ніч на 12 вересня….

Хоча відвантаження нафти в порту відновилося, він працює на зниженій потужності… а вихідні всього два танкери були завантажені нафтою в порту, і поки неясно, чи всі причали перебувають у робочому стані. Швидше за все, графік відвантаження нафти з Приморська цього місяця буде виконуватися із затримкою на кілька днів, сказали джерела.

У серпні через Приморськ російські нафтовики вивозили в середньому 970 тисяч барелів сирої нафти щодня, або приблизно 30% від загального морського експорту, який склав 3,3 млн барелів на добу. Щотижня з порту виходили 9-11 танкерів дедвейтом до 150 тисяч тонн».

Загалом, і особистий «свічковий заводик» царя, і порт, який відвантажував його продукцію, вийшли з чату, щонайменше на місяць. І це при тому, що все пошкоджене є чим ремонтувати, а головна умова — якщо повторні атаки дронів припиняться. Але як уже всім добре відомо, ЗСУ не залишають без уваги НПЗ, які вже були атаковані. Тож самому путіну і його донькам, буде сумно стежити за тим, як на їхній завод знову і знову прилітають уламки.