Жалюгідність політологічних шаблонів (Частина 3)

Певно на лобі диктаторів написано, що вони диктатори. Мабуть це супермени, які однією рукою підіймають тону заліза та бігають зі швидкістю звуку. Хіба можуть мільйони людей впоратися з такою Ґодзиллою? Виходу немає, точніше є лише один – покоритися непереборній силі. Фукуяма знову помилився, або зарано народився, бо пригнічений тираном народ, який прийшов до сусіда зі зброєю, цікавить лише одне питання: «Як Ви смієте так жити, у нас спитали?!».

Можна посилатися на ментальність, на московські казки типу «По щучьєму вєлєнью», гранично похабні «Завєтниє сказкі» дбайливо зібрані фольклористом Афанасьєвим. Чи на генетичні дослідження, навіть на расистські теорії, та має бути об’єктивна причина, яка не залежить від неадекватності осіб, які випадково потрапили у владу.

Болгарські філологи вважать, що македонська мова лише діалект їхньої. Сербські колеги наголошують, що серед сербських говірок є місце македонцям. Лінгвістично, сербська та хорватські мови вдвічі ближчі, ніж болгарська до македонської. Та московським лінгвістам байдуже до «спору славян мєжду собой», бо це ніяк не впливає на їх опору, на великий та могучий. Імперії доволі раціональні у своїх діях. Москва не від жиру викидає шалені гроші на світову пропаганду, це необхідно. Коли Карлсон, не той який на даху, а трампофіл, питав у людини схожої на путіна про причини війни з Україною, він отримав книги про Рюрика та половців переведені англійською. Карлсоне, це була підказка а не маячня! Підказка про казочки московські, про невідоме археологам переселення зайвохромосомного народу з Подніпров’я на Залісся у 13 сторіччі.

Коли у 90-х в Україні було посткомуністичне тихе болото, а на московії шабаш демократії, автор самовпевнено заявляв, що скоро все зміниться і московська демократія назавжди відійде у небуття. Це викликало іронічні посмішки, бо які можуть бути для цього підстави? Коли повторюють винниченківську тезу про фатальний кінець московського ліберала, то чомусь сприймають її як постулат чи аксіому. Чому ніхто не намагається проаналізувати цю тезу, а може Винниченко помилявся?

Справжня демократія несумісна з обмеженням свободи слова, крім відвертого хамства. Єльцин так і не відкрив середньовічні московські архіви, і він цього ніколи б не зробив. Якщо історична брехня є основою державності, то лібералізм і демократія стають отрутою.

Для московської імперії немає іншої альтернативи, московської співдружності сибірських та надволжських націй точно не буде. Або громадянська війна за громадянства різні та гарні, або міцна імперія скріплена українською кров’ю. Чи вірить хтось, що азійське далеко-східне економічне диво можливо у московії? По усіх прогнозах різке падіння видобутку нафти у Сибіру станеться до 2030 року. І це без санкцій та диверсій на нафтопромислах. Саме сколковські економісти підрахували, що продаж усієї нафти дасть московії набагато більше грошей, ніж продаж геть усіх інших скарбів, включно з природним газом, золотом, коштовним камінням, металами, неметалами та лісом. Український мітинговий вислів кінця вісімдесятих років: «Хто з’їв моє м’ясо?», стане актуальним для не дотаційних регіонів. У віддалені території «только вєртольотом можна долєтєть», а гелікоптери це пожирачі палива. А за що купувати іноземну нафту? За якутські діаманти та золото? Надовго не вистачить, і це у випадку, якщо якути будуть не проти.

«Ми ж велика, величезна, якщонайвеличезна Русь!», – це і є головним ідеологічним ресурсом московії. Іншого базису немає, чи є? Є, якщо повернутися до істинної історії предків та не вигадувати неіснуючу велич. Але те, що нормально для звичайної держави є неможливим для московської розпухлої імперії, інородці засміють, скажуть навіщо нам така брехлива імперія, яка насправді була більш відстала ніж ми? Інші варіанти? За спадком Чингізхана треба ставати у довгу чергу за Монголією, Китаєм та Казахстаном. Ціна ідеологічного ресурсу – остаточне вирішення українського питання. А Ви ще вірите у мирні домовленості?

Ця війна, у можливість якої мало хто вірив, була неминучою. Вступ України у НАТО, певно зробив би її неможливою, бо неготова ще московія на такі авантюри, принаймні коли б там була Україна. На болотах тільки вдають з себе божевільних. Підкуп європейських політиків грошима Газпрому, істерична антинатовська пропаганда та фінансування антидержавного лайна в Україні, це все була підготовка до війни. А ще напрочуд наївна віра пострейганівського американського політбомонду у можливість союзу з московією проти Китаю.

І саме неготовність України до війни стало справжнім відкриттям скрині Пандори. Якщо можна напасти на Україну, яка нічим не загрожувала ворогу, та надалі безкарно закріпити свої здобутки, то світовий лад помер навіки. І через 50, 100 років будь-яка держава вирішить, що можна повторити, а чим московія була краща за нас? Це розуміють притомні європейські політики, а у США схоже вони у глухій інтелектуальній опозиції. Але якщо не розуміти дійсної причини війни, то виникають примарні мрії про можливість її заморозки. Та московії нічого втрачати і неможливо зупинитися, хіба ненадовго продихатися. Третя світова на порозі…