Продовження трьох історій (Частина 2)

ПРОДОВЖЕННЯ № 2

У другій половині дня з’явилися уточнені дані про те, якими виявилися втрати особового складу на пороховому заводі в Рязанській області. До останнього моменту там було 11 «двохсотих» і пара десятків «трьохсотих». Принаймні, так про це говорив військовий міністр Бєлоусов. А ще він сказав, що удари по військових заводах уже відчуваються на фронті. Його представник прямо сказав таке:

«За останні тижні було атаковано низку важливих підприємств. Я б навіть сказав, критично важливих. По Рязанській області – до кінця не зрозуміло, що сталося. Є офіційна версія – порушення техніки безпеки. Але є й інші – диверсія та шкідництво».

Дивно, але ні сам міністр, ні його представник не назвали третю і, напевно, найбільш обґрунтовану версію, яка виглядає так: «Це вам за те, що ви не молитеся». А тим часом у Мережі з’являються певні уточнення, що вказують на масштаб «розгулу стихії». Виглядають вони так:

«До 154 зросла кількість постраждалих під час вибуху на пороховому заводі «Еластик» у Рязанській області, – МНС. За уточненими даними, 20 осіб загинули, 154 постраждали внаслідок вибуху на пороховому заводі в селищі Лєсной Шиловського району».

Між іншим, у ворожому сегменті Мережі вже є досить цікаві, з погляду логіки, міркування на цю тему. Деякі експерти закликають не наполягати на версії про порушення техніки безпеки, бо насправді вона – найбільш небезпечна з усіх можливих. На їхню думку, немає нічого дивного й нового, якщо вибух стався внаслідок диверсії. Під час війни це звична справа, і таке трапляється в будь-який час і в будь-якому місці, де йде війна.

Інша справа – розмови про те, що йде посилена деградація технологічного рівня навіть на таких об’єктах, куди просто заливаються гігантські кошти. А є ж іще заводи, де виробляють порох, вибухівку, боєприпаси та інше. Зрештою, є підприємства, де виробляється ядерна зброя, і через те що такі виробництва закриті для зовнішніх оцінок їхнього стану, то ніхто навіть близько не знає, наскільки там все погано в плані технологічної дисципліни і техніки безпеки.

Щось про це можна дізнатися лише після того, як сталася якась гучна подія. А з урахуванням того що на підприємствах ВПК пригоди йдуть валом, хоча про них не прийнято говорити вголос, то рано чи пізно станеться щось набагато важче, ніж те, що сталося з колишнім, злегка пороховим заводом. Тобто катастрофа значно масштабніша, з набагато тяжчими наслідками, вже «у стволі», і лише питання часу, коли це станеться.

ПРОДОВЖЕННЯ № 3

У товаришів Орбана і особливо – Сійярто стався напад після того, як ЗСУ розгромили насосну станцію «Унєча» на нафтопроводі «Дружба». Як відомо, на цій станції не просто піднімається тиск нафти у трубах, а потоки нафти поділяються на західний та північний напрямки. Перший забезпечує постачання нафти до тієї ж Угорщини, а другий дає можливість доставки нафти до морського порту Усть-Луга в Ленінградській області. І ось тепер цих постачань немає. У зв’язку з цим Сійярто заявив буквально таке:

«Україна знову атакувала нафтопровід, що веде до Угорщини, перервавши постачання. Цей черговий удар по нашій енергетичній безпеці обурливий і неприйнятний».

І це при тому, що всі три роки Угорщина вставляла палиці в колеса будь-якій ініціативі допомоги Україні. Обидва ці пацієнти без вазеліну вилизують прутіна просто до дзеркального блиску, а тут – на тобі. З іншого боку, вони мають свій ґешефт від товариша прутіна, і тому їх аж вивертає від такого перебігу подій.