Авторка: Світлана

Продовжуючи тему моєї попередньої статті про деякі правила мови, хочу на прикладах із того самого видання журналу «Перець» – «Убивство по-людському, або Страшне перо не в гусака» – показати дію ще кількох мовних правил.

Перше з них стосується дієприслівника – однієї з двох (разом з дієприкметником) особливих форм дієслова. Дієприслівник називає додаткову дію, яку виконує той самий суб’єкт, який виконує основну дію. Коли додаткова і основна дія стосуються різних суб’єктів, виходить така картина:

  • Доярки ходили поміж рядами корів, вилискуючи червоними спинами. Комізм речення виникає тому, що вилискування спинами ми співвідносимо з доярками, бо за мовними правилами саме так і повинно бути. Але доярки ходили, а корови – вилискували, тобто два різні суб’єкти виконували кожен свою дію. Для того щоб зняти комічне звучання, речення варто перебудувати: Доярки поміж рядами корів, які вилискували червоними спинами.

Ще одна халепа, яка може спричинити несерйозне сприйняття тексту, – це пропуск у реченні одного з двох слів, які називають суміжні між собою поняття. Це та сама метонімія, яку вивчали у школі. Вона добре нам знайома з повсякденних запитань: «Ти їв борщ? – Так, з’їв цілу тарілку [борщу, але це слово пропущено]». За зразком сполучення «тарілка борщу», в якому одне слово збережено, а інше – пропущено, спробуймо відновити слова, пропущені в наведених нижче реченнях:

  • 20.08.89 р. о 17 год. в приміщенні Підлісецької школи відбудуться загальношкільні батьківські збори. Батькам 1 класу (6 р.) мати документи для вступу в школу. Тут хочеться вставити слово «дітей» у двох місцях останнього речення: Батькам дітей 1 класу (6 р.) мати документи для вступу дітей в школу.

Із двох елементів такого словосполучення може пропускатися на тільки друге, а й перше слово, наприклад:

  • Прошу зробіть мені копію з моїх дітей (з листа в нотаріальну контору). У цьому реченні, напевно, йшлося про копію з документів дітей.
  • Сьогодні відбудеться засідання колегії по обміну передового досвіду по травматизму і промисловій санітарії. Напевно, тут ішлося про передовий досвід із профілактики травматизму.
  • Директору Агропостач. Висилаємо Вам рахунок для оплати Вашого працівника, який занесений на районну Дошку пошани. Зав. фотоательє В.І. Ядлось. Тут, напевно, малося на увазі фото працівника, за яке просять заплатити. Занесення працівника на Дошку пошани є одним зі способів відзначення успіхів (заохочення). На цій дошці, встановленій біля органу влади або відповідної організації (чи на її сайті), наводяться імена і фотографії передовиків, іноді – з описом їхніх досягнень. Проте у формулюванні цього заохочення зазвичай не вживають слів «ім’я», «фото», тому формально цілком логічними виглядають речення на кшталт: «На Дошці пошани – найкращі люди району».

Нарешті, суміжні між собою поняття можуть описуватися більш розгорнутим словосполученням, з якого в реченні залишаються тільки початковий та кінцевий елементи:

  • В звязи з завантаженістю, шкури громадян приймаються на свинячому базарі, який розміщений внизу ринку. Для правильного розуміння цього речення варто було б вказати, що йдеться про шкури тварин, вирощених громадянами.
  • Для осіб, які заключили договір на здачу власного м’яса, продається комбікорм. Тут, подібно до попереднього прикладу, йдеться про м’ясо власноруч вирощених свійських тварин.

Останнє на сьогодні мовне правило – враховувати порядок слів у реченні. Небажаний сенс може виникнути тоді, коли слова в однаковому відмінку утворюють перелік:

  • Напій грейпфрута має багато необхідних для організму людей, дітей, вітамінів.
  • Радгосп «Дзвінкове» запрошує на роботу операторів машинного доїння корів і скотарів. Для уникнення такого ефекту варто змінити порядок слів: «багато вітамінів, необхідних для організму людей, дітей»; «запрошує на роботу скотарів та операторів машинного доїння корів».

Коли у реченні вказано стан або дію, яку можна приписати не одному, а кільком суб’єктам, порядок слів може бути важливим для розуміння того, хто саме має цей стан чи виконує дію:

  • Пастуха Коробку В.Г. оштрафувати на 15 крб. за те, що він вигнав на пасовисько корів у нетверезому стані. Звісно, нетверезий стан був у пастуха, а не у корів, тому для однозначного розуміння речення порядок слів краще було зробити таким: «що він у нетверезому стані вигнав на пасовисько корів». Аналогічний приклад наведено в одному з коментарів до статті про займенники: 
  • «Із чинних Правил утримання домашніх тварин, Київ. 5.2 Забороняється супроводжувати тварин у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння». 

До подібних прикладів можна віднести і таку інформацію про постачання Україні зброї (це було опубліковано невдовзі після широкомасштабного вторгнення):

pastedGraphic.png

Скоріше за все, тут малося на увазі, що дві країни – Данія та Нідерланди – разом передають Україні танки, бо інше тлумачення тексту, хоч і диктується його побудовою, але описує відносини двох країн дещо незрозуміло.

Отака історія на сьогодні. Сподіваюся, що наведені приклади допоможуть уникати двозначності та комізму там, де вони не потрібні.

7 коментар до “Незвичний погляд. Ще кілька правил”
  1. > Доярки ходили поміж рядами корів, вилискуючи червоними спинами.
     
    Щось підказує, що там малося на увазі вилискуючих (яких?). Хоч це й дещо неприродньо для української.

  2. “Гражданє! Кому треба розрубати рило – звертайтесь до гружчика!” (З оголошення м’ясного відділу гастроному).

  3. Є питання. А як пані Світлана прокоментує явище, яке трапилося досить давно (років десять, якщо не більше), коли з української мови відразу зникла безліч дієприслівників, які відразу перетворилися на поєднання “такий, який…” Досі здригаюся, коли зустрічаю таке в тексті. І дивуюся: навіщо це? Чи годиться як тема для обговорення?

    1. Це англіцізми, з перекладу “як є”.
      Більш того, йолопи в інтернеті використовують дурні підліткові жаргонізми з англійської мови, але начебто як щось нове в українській.

    2. Можливо, Ви маєте на увазі не дієприслівники, а дієприкметники. Активні дієприкметник теперішнього та минулого часу вважаються росіянізмами, не властивими українській мові. Тому заміняють: “Російська: бегущий парень – Українська: хлопець, що біжить.” У Вікіпедії, у статті про дієприкметник, в розділі “Вживання дієприкметників в українській мові” про це розповідається детальніше.

Коментарі закриті.