Авторка перекладу: Світлана
Коротку, але злободенну тему можна було підняти вже давно, бо щось подібне довелося спостерігати особисто, але раз уже про це пишуть колеги, то доведеться її підняти на публіку з надією на те, що хтось її побачить і почне щось змінювати. Йдеться про столицю, але, можливо, таке спостерігається і в інших населених пунктах. Отже, рівно два місяці тому ми всі опинилися під враженням зухвалого виконання операції «Павутина», коли дрони, заховані в фури, наробили шурхоту на базах важкої та стратегічної авіації противника.
Той самий, вдалий підрив Керченського мосту, наскільки можна судити з відкритих джерел, теж було виконано із застосуванням фури, але більш брутальним способом, а саме – вибухового пристрою в самій фурі. Зрозуміло, що кілька разів один і той самий фокус навряд чи вдасться повторити точнісінько так само, і, напевно, ізраїльські спецслужби теж не провернуть свою блискучу операцію «Пейджер», а все тому, що противник уже знає про таку можливість і здійснить контрзаходи для того, щоб запобігти чомусь подібному. Зрозуміло, що знайдуться якісь інші способи влаштувати подібний фестиваль вогнів, але в усьому цьому розкладі є і тривожний момент.
Суть його полягає в тому, що в подібну гру можна грати удвох чи втрьох, наприклад. І якщо не занурюватися в прямі аналогії, то можна уявити, що фура як така є містким виробом, який можна використовувати на шкоду противнику найрізноманітнішими способами. І ось – суть проблеми. Зараз по Києву стоять десятки, якщо не сотні фур просто без руху. Вони стоять на одному місці місяцями, а деякі – й більше року. Думаю, що поліцейські патрулі в кожному районі бачать ці фури і знають місця, де влаштовано просто їхні стійбища.
Причому ніхто не знає, чим було завантажено фури в той момент, коли їх залишили на місці. Ба більше, ніхто не знає, що в них могли тихо помістити за місяці явно безгоспного стояння. Причому стоять вони всі у спальних районах і мало того що створюють проблеми для місцевих жителів, а й часто просто небезпечно перекривають видимість на дорогах, то їх ще можуть легко використати зловмисники або диверсанти.
Хто дасть гарантії того, що покинуті величезні фури вже не завантажено вибухівкою? Скільки там несе «Шахед» у БЧ, до 100 кг? Крилата ракета типу Х-101 несе 400+ кг вибухівки, «Іскандер-М» несе близько пів тонни бойового заряду, і всі ми бачили, що роблять ці девайси, влучивши в багатоповерхівку або розірвавшись поряд із нею. А скільки всього цього можна завантажити у фуру, нехай не за один раз, а поступово завантажуючи її цим «добром»?
Або доводиться часто читати про те, що противник розводить місцевих жителів так, щоб вони за невелику плату поставили собі коробочку з антеною і виходом в інтернет. Зрозуміло, що такий девайс буде використовуватися для системи наведення ракет і дронів, але що, якщо набагато потужніший пристрій буде поміщено всередину фури? У такому разі треба буде лише акумулятори міняти час від часу.
А ми знаємо, що до повноважень ТЦК входить не лише залучення мобілізованих для поповнення підрозділів новобранцями, а й відповідно до закону, вони мають право звертати на користь Збройних Сил транспортні засоби. Не знаю, як справи саме в цьому напрямі, але просто зараз на вулицях столиці стоять десятки, а швидше – сотні фур з тягачами європейських виробників. ЗСУ має надлишок саме такого транспорту, який забезпечує більшу частину логістики? Чи, з іншого боку, ми чекаємо, поки ось така фура не зробить сюрприз, і тільки після того поліція, спецслужби та ТЦК звернуть увагу на цю проблему?
Причому колеги пишуть про те, що писали про це в чат-боти Київської адміністрації, цивільної та військової, а в окремих випадках навіть спостерігали якісь листки-попередження, приклеєні на кабіни, але віз і нині там. Схоже на те, що доки не станеться якесь лихо, до цього нікому не буде діла. Словом, просто сподіваємося на те, що цей текст трапиться комусь із тих, хто може прийняти правильне рішення, і в нього знайдеться для цього час у щільному графіку рубання бабла. В будь-якому разі, ми донесли проблему, висловлену колегами, до широкої аудиторії. Ну а далі – як буде.