Уперше опубліковано: 12.11.2018

Авторка перекладу: Світлана

Як каже народна мудрість: «Блискавка ніколи не б’є в один і той самий лежачий камінь, під який вода не тече», – але таке все ж таки сталося, і цей факт заслуговує на особливу увагу. Відверто кажучи, новина про те, що в Австрії затримано місцевого військового, який 20 років працював на ГРУ, виглядала абсурдною. Справді, вкласти в одне речення три слова «Австрія, московія та шпигун» – просто не виходило, як не змінюй послідовність цих слів. Це сприймається приблизно так само дико, якби в німецькій пресі з’явилося повідомлення про те, що там упіймали німецького політика чи військового, завербованого москвою. Саме це поняття може стати прикладом оксюморона, бо всім відомо, що російських шпигунів ні в Австрії, ні в Німеччині немає і бути не може, а крім того, їх просто нема кому там ловити, та й нема для чого.

Проте другий виловлений в Австрії шпигун став ментальним контрольним пострілом, який вказав на те, що все це відбувається насправді і там нічого не переплутали. Ба більше, стало відомо, що першого шпигуна там уже взяли під варту, чим показали, що ситуація визріла набагато гірше, ніж навколо справи Фірташа, який уже кілька років поспіль крутить дулі в бік Вашингтона і продовжує підгодовувати українських журналістів та політиків, які летять у Відень, як мухи на місце, де корова замислилася про життя.

Друге затримання шпигуна стало не такою дивною подією, бо в пресу пішла інформація про те, що перший кріт почав давати зізнавальні свідчення. Думаю, що в якийсь момент слідчі будуть змушені вимкнути світло в допитній, бо шпигуни туди будуть ломитися, як метелики на лампу серед ночі. Тобто коли перший шпигун почне перераховувати осіб, які працювали на ГРУ, від передозу погано стане навіть диктофону.

Загалом хвіст цієї історії може бути різним – від пухнастого до дуже пухнастого, проте як ця історія взагалі почалася, ніяк неможливо було зрозуміти. Справді, дивак собі працював на москву 20 років, усі були задоволені. Навіть на військові паради він уже став приходити в будьонівці і з портретом путіна, на якому було написано «Бессовестный полк», і ніхто нічого не помічав, а тут бах – і провал.

Ми вже стали подумувати про те, що на Блюменштрасе було виявлено валізку російської радистки Кет, а на ній знайшли відбитки пальців австрійського військового. Усередині валізи виявили стопку шифрувань, у яких було написано «Юстас – Алексу», а в дужках – ГРУ та прізвище агента, а до однієї з них степлером прикололи його фотографію та візитівку. Жодними іншими обставинами такий провал просто не можна було пояснити. Хіба що люди втомилися від того, що щодня о п’ятій годині вечора зв’язковий австрійського агента на прізвище Плейшнер викидався з вікна третього поверху, потім піднімався, плювався і російськими матюками казав про якість отрути.

Жодні інші схеми, здатні пояснити розкриття австрійцями російського шпигуна, просто не спрацьовували. І ось з’ясовується, що австрійці справді нічого не знали про російського крота, і коли все закрутилося, довго шукали слово «шпигун» у тлумачному словнику Даля. Справа в тому, що інформацію їм надали спецслужби Її Величності Королеви Англії. Їм виявилося простіше вирахувати наявність крота і його особу зі свого Альбіону, ніж австрійським спецслужбам, якщо там такі взагалі існують, а далі – все просто. Військового затримали, привезли у приміщення для допитів, дали папір, ручку і попросили описати все, що він робив як шпигун. Той трохи опирався і сказав, що не може так багато писати, бо перебуває на посаді шпигуна вже 20 років і тільки писати йому доведеться кілька місяців. Тому довелося піти на компроміс і запропонувати описати найяскравіші епізоди, що добре запам’яталися.

До речі, оця іронія, з якою описано події, виникла не на рівному місці, бо австрійська преса описує їх своєрідно, а деякі ЗМІ – дуже своєрідно. Їх обурює те, що фактично викриття здійснено британськими спецслужбами, а це означає, що ті мстять москві за справу Скрипалів і намагаються посварити Австрію з московією (щось це нагадує). Їм не дуже цікаво, що шпигун дав зізнавальні свідчення і що за цими свідченнями почали затримувати інших агентів, – преса розмірковує про те, що це зіпсує відносини з кремлем.

Втім, росіяни скуповують не лише військових, а й політиків, які покривають цей стан справ, та пресу, яка дивиться зовсім в інший бік.

Чи нам цього не знати? Загалом за реакцією австрійських ЗМІ можна собі уявити ту підводну частину айсберга куплених тушок, які являють собою пресу країни. У зв’язку з цим тішить одне. В Австрії несподівано сталося те, чого в Німеччині не може бути за визначенням, бо чесна й мудра фрау Меркель створила таку стабільність у країні, якій не загрожує навіть тінь австрійського скандалу. Але все тече, все змінюється, і таємне завжди спливе і смердітиме так, що душно стане всім.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *