Авторка: Світлана
Сьогодні, шановні читачі, хочу повернутися до слова «еда», яке було в одній з нещодавніх статей на ЛО, щоб придивитися до варіантів його перекладу.
Перше обговорення (близько двох місяців тому) закінчилося начебто конструктивно: один з коментаторів зауважив, що треба писати «їжі», бо «Еда — це рашистською». На цей коментар було дві відповіді з однаковим змістом: «Їжа, – це те, що їдять. Їда – процес».
Нещодавно виникла чергова дискусія з цього приводу, бо читач звернув увагу на це слово у реченні «…підносити молитви комуністичним богам тричі на день перед їдою», – а інші читачі долучилися до обговорення. Загалом дискусія вийшла за рамки правильності вживання «їжа» та «їда», і в ній можна виокремити кілька напрямів.
Насамперед чи могла вчителька української мови, на авторитет якої посилається читач, пояснювати слово «їжа» як єдино правильне для обох значень? Цілком. Можливо, такі були правила (підручники) в ті часи, коли навчався читач; можливо, це була особиста мовна позиція вчительки. Тож тут залишається довіритися тому, що читач відгукується про вчительку саме з цього предмета з повагою і вдячністю.
Інший напрям – це перевірка вживання слів «їжа» і «їда» в інструкціях до ліків. Такий спосіб спав мені на думку ще після першого обговорення цих слів, адже для деяких препаратів важливо, як їх приймають відносно споживання їжі – до цього, після цього або разом з їжею. І ось що я знайшла:
- «Аспірин приймають перорально після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини».
- Анальгін: «таблетки приймають після їди, запиваючи невеликою кількістю води».
- Аскофен: «Лікарський засіб призначають дорослим по 1 таблетці 2–3 рази на добу після прийому їжі».
- «Таблетки енісаміуму йодиду ковтають не розжовуючи за 2 години до прийому їжі».
Іншими словами, на позначення процесу споживання їжі вживається або «їда», або «прийом їжі».
Нарешті варто придивитися, як ці слова тлумачаться у сучасному (20-томному) Словнику української мови, шостий том якого вийшов у 2015 році, і чи є відмінності порівняно з «радянським» 11-томним словником, де слова на букву Ї увійшли до четвертого тому, виданого у 1973 році.
|
Їжа |
Їда |
|
| СУМ-20, 2015 | 1. Те, що їдять і п’ють; харчі.
2. розм. Те саме, що їда-1. |
1. Дія за знач. їсти-1.
2. Те саме, що їжа-1. |
| СУМ-11, 1973 | 1. Те, що їдять і п’ють; харчі.
2. розм., рідко. Те саме, що їда-1. |
1. Дія за знач. їсти-1.
2. розм., рідко. Те саме, що їжа 1.- |
Як бачимо, слова розрізняються за першими значеннями і є взаємозамінними за другими значеннями. Другі значення мають позначку «розмовне», а в СУМ-11 – ще й «рідко». Якщо уточнення «рідко» зникло, то це свідчить або про зміну критеріїв визначення «часто – рідко», або про врахування іншого мовного матеріалу, де справді частотність втратила ознаку «рідко».
Щодо позначення «розмовне», то у Передмові до СУМ-20 її пояснено так: «Ремарка розм. характеризує одиниці, що належать до складу літературної мови, не виходять за рамки літературного слововживання, але використовуються переважно в усній мові та в мові персонажів художньої літератури у побутовому, повсякденному спілкуванні. Такі слова, порівняно зі стилістично нейтральними одиницями, відзначаються певною невимушеністю, безпосередністю, «неофіційністю», наприклад: багатотиражка.., вгачувати.., варко..»
І раз на ЛО висловлюють суб’єктивну думку, то ось мої враження від цього пояснення. Слово «багатотиражка» справді можна сприйняти як розмовне, бо порівняно з відповідним повним визначенням цього виду газети, воно коротше, має іншу будову і тому з більшим бажанням вживається в усному мовленні. А що розмовного у слові «їда» або «їжа», коли вони вживаються фактично у значенні інших слів? Можливо, в таких значеннях ці слова вживалися раніше, а СУМ містить приклади з текстів кінця XVIII – початку ХХІ століть. Але якщо зараз таке вживання не фіксується або вважається відхиленням від стилістично нейтрального, то чому б це не вказувати хоча б ремаркою «застаріле»?
(Далі буде)
На світлині не просто їжа чи їда (тепер вже не має значення), а Закусь, ням-ням! Однак композицію не завершено – бракує там не тільки гарячого борщу з сметанкою, а й ще чогось холоденького і вспітнілого 🙂