Незвичний погляд. Родзинки перекладів – 5

Авторка: Світлана

Отже, шановні читачі, продовжимо пошук цікавих слів у перекладах.

У суботній статті на ЛО минулого тижня я наважилася написати одне слово дещо незвично: «Мосад це практикує давно». І в понеділок у статті згадувалася «розробка ізраїльської компанії, створеної вихідцями з керівництва Мосаду». Назва «Моссад» пишеться  в російській та англійській мовах з подвоєнням (Моссад, Mossad). Проте івритом це слово передається п’ятьма буквами і транслітерується з однією С: «Мосад, також часто Моссад (івр. המוסד למודיעין ולתפקידים מיוחדים, Ha-Mōśād le-Mōdī`īn ū-le-Tafqīdīm Meyūhadīm; га-Мосад ле-модіін у-лє-тафкідім меюхадім – «Відомство розвідки і спеціальних завдань»; спрощ. івр. מוסד, Мосад) – зовнішня розвідувальна служба Ізраїлю». Як ви вважаєте, чи варто наблизити українське написання цього слова до оригіналу?

У понеділок у статті про гарячий завод Морозова з’явився термін «капсульна» (йдеться про суміші). Це слово незвичне тим, що в російській мові пишеться з Ю, в українській – з У. До інших подібних слів належать, наприклад, «парашут», «каструля», «парфуми», «абажур».

У перекладі одного слова – «вводная» – я трохи сумнівалася. Його особливість полягає в тому, що

• воно вживається як іменник (за зразком «булочная», «горничная», тобто далі не пояснюється: що?);
• має форму жіночого роду, тобто колись після нього був іменник саме такого роду;
• у такій формі має насамперед військове значення, яке наводжу за російською Вікіпедією: «описание тактической или оперативной обстановки, которое в ходе отработки учебной задачи сообщается руководителем или посредником во время выполнения программы боевой подготовки или на военных учениях»;
• в такому значенні і в такій формі воно відсутнє в українських словниках (11-томному і 20-томному).

Я не знаю, з яким іменником це слово вживалося до того, як стати самостійною одиницею замість словосполучення: обстановка? инструкция? задача? Але, на мою думку, в українській мові таким словом може бути «умова», бо завдання ускладнюють і спостерігають, як людина діятиме з урахуванням цих ускладнених умов. Тому я й переклала слова «вводная» як «ввідна» (умова): «Якщо прутіну захочеться послати ще один танкер з дизелем, то з порту Усть-Луга це не вдасться ще довго, якщо взагалі вдасться, бо нові ввідні надходять практично щодня».

В одній зі статей я зачепилася за слово «пароплав» і хочу показати його особливість. Це слово і споріднені з ним за своєю структурою ближчі до їхнього реального значення, ніж такі самі в російській мові. В українській мові плаває не тільки людина чи риба, а й спеціальні великі машини, які в російській мові чомусь ходять. Порівняйте: пароплави – і пароходы, а також судноплавство і судоходство, мореплавне училище і мореходное. І тільки капітан у них чомусь – дальнего плавания, а не хождения якогось. Я чула пояснення про те, що плаває у воді самі знаєте що, а ми, відважні моряки, ходимо, а не плаваємо. Якщо це єдине пояснення, то, власне, дивуватися не варто: до звичних слів додають якщо не кримінальний, то урогенітальний підтекст, як це можна було побачити на прикладі слова «терпила» з попередньої статті про слова-характеристики. Але, можливо, існує якесь інше пояснення, чому «пароход»?

В іншій статті є чудовий приклад, який ілюструє різницю між словами «щоб» і «аби»: перше слово просто вказує на мету (російське «чтобы»), а друге десь поруч біля себе (власне, в першій частині речення) містить вказівку на «ціну», яку готові заплатити за досягнення цієї мети (російське «лишь бы»). Ось мета і її «ціна»: «Но Додик исполнит любой менуэт, лишь бы ему за это заплатили». Тож у цьому реченні українським сполучником буде «аби».

Стаття про подробиці ударів містить приклади близьких за значенням прислівників на позначення часу, і з тексту можна зрозуміти відмінності між ними:

• От і зараз (=у цей момент) надійшли подробиці двох ударів – по Кірішському НПЗ та експортних терміналах у порту Усть-Луга.
• Звідси випливає, що тепер (= від цього моменту і невизначено довго) виникнуть проблеми із заправкою крейсера «Аврора» та знаменитого броньовика Ілліча, бо саме Кірішський НПЗ був опорним для споживачів цього регіону».

І від цих двох слів відрізняється слово «наразі», яке означає «поки що»:

• «Інших даних наразі (=поки що, але ситуація може змінитися) немає через погоду та сильне задимлення локації, що ускладнює отримання супутникових знімків».

Відповім на одне запитання з коментарів: «З’явилось нове слово «бачачи»?» Як слушно вказав інший читач, слово «бачачи» є дієприслівником теперішнього часу від слова «бачити», відповідає на запитання «що роблячи?», російський відповідник – «видя» (что делая?). Якщо вже зайшла мова про дієприслівники, то одну їхню «підступну» особливість поясню на трохи довшому уривку речення, до якого було запитання у читача: «…він зробить чергову гидоту і бачачи, що вона не працює, буде відігрувати це…» Так от, дієприслівник означає додаткову дію (бачачи) суб’єкта, який у реченні стоїть на позиції підмета (він) і виконує також основну дію (буде відігрувати). Якщо ці дві дії виконують  різні суб’єкти, виникає кумедне звучання, яке часто ілюструють фразою з оповідання Чехова: «Подъезжая к сией станцыи и глядя на природу в окно, у меня слетела шляпа».

Відповіді на ваші коментарі щодо слів «переговори» і «їжа/їда» спробую оформити в окремі дописи, бо там кількома абзацами не обійдешся, є трохи цікавинок.

І насамкінець традиційна рубрика – про переклад одного російського слова двома або більше українськими. Одне з таких слів – «угроза», яке має два варіанти перекладу, залежно від того, чи це людина словами обіцяє зробити щось лихе (=погрожує), чи об’єктивна ситуація має якісь ризики (=загрози):

• «Ну, а демократы, которые уже примерно обозначили руководство комитетами Конгресса, уже публично отреагировали на скрытую угрозу Тромба».
• «Идет война, и защитить от таких угроз может только отказ от части признаков мирной жизни».

І ще кілька речень, у яких правильний переклад замінено іншим можливим:

• «Як з’ясовується, вундервафля розстріляла всі готівкові ракети та вийшла з чату».
• «У свою чергу, місцевий гауляйтер Віталій Хоценко у своєму ТГ-каналі пише про те, що сили ППО відображають повітряну атаку на область».
• «Віддзеркалення повітряних атак – складний процес».

Ось такі спостереження і знахідки за цей тиждень. Далі буде.