Південна локація

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

За роки широкомасштабної фази війни, і особливо за останні два роки, ми вже досить добре вивчили «больові» точки ворога щодо НПЗ, і якщо йдеться про заводи на дистанції «до Уралу», то можна вказати три ключові локації, НПЗ на яких мають особливу цінність не тільки для їхніх власників, а й для стратегічного каркасу курника. Зрозуміло, першою локацією є москва. Що характерно, самі лапті в особі їхніх аналітиків та іншої публіки постійно говорять про те, що бунт у курнику завжди відбувається саме у столиці.

Загалом це зрозуміло тому, що сам бунт – це найпомітніший епізод більшого процесу – зміни влади. І тут не має значення, чи при цьому змінюється суспільно-економічна формація, чи ж політична орієнтація. Головним тут є сам перехід влади з одних рук – до інших. Ті, хто бере активну участь саме в бунтарській частині заходу, обмежені лише цим епізодом, бо не мають стратегічного планування, а ті, хто стоїть за ними, все чудово розуміють і просто чекають, куди цей бунт вивезе. Якщо його буде придушено, вони так і залишаться осторонь, а якщо поточний режим почне руйнуватися і це вже буде незворотним, вони вийдуть із тіні і закінчать процес переходу влади до їхніх рук.

А така продумана публіка завжди мешкає у столиці, і тому будь-яка влада, знаючи цю особливість, саме столиці приділятиме особливу увагу тому, щоб вона не була готова до бунту і взагалі – до активних дій. Як би не вирувала периферія, до руйнування режиму це не приведе. Максимум, на що здатна периферія, – на сепаратизм, щоб влаштувати перехід влади на окремо взяту локацію. А далі все залежить від того, наскільки столиця швидко придушить бунт або змінить владу. Якщо все відбудеться швидко, то у сепаратистів буде мало шансів, а якщо процес затягнеться, у них з’являться такі можливості. Але в будь-якому разі, вирішальний аргумент залишиться у столиці.

Саме тому москва забезпечується паливом за максимальним розрядом. Другим є регіон санкт-ленінграда. Довгий час у російській імперії це була столиця, і хоч там усе досить глибоко виродилося, є варіанти. Тим більше що офіційно це місто є батьківщиною прутіна (що не факт), і плюс до того, місто є найбільшим споживачем Кірішського НПЗ, що належить сім’ї прутіна через компанію «Сургутнєфтєгаз». Тож за нинішнього режиму ця локація якщо не є першою в списку, то не сильно і другою.

Ну, а третя найважливіша локація – південь курника. Це й зрозуміло, адже саме ті НПЗ, які там розташовано, мають найкоротше плече для постачання окупаційних військ, які ведуть війну в Україні, і головне – вони заточені на постачання окупованого Криму, який сам прутін вважає своїм головним здобутком за весь час свого правління. І чим хиткіша ситуація виявиться в Криму, тим менш презентабельний вигляд матиме предмет його гордості. Напевно, цією логікою користуються Сили оборони, бо цієї ночі під ударом були активи саме цієї локації. Як стало відомо, під ніж пішов Афіпський НПЗ у Краснодарському краї курника. Місцеві жителі пишуть, що в районі заводу пролунало кілька вибухів, а до цього було чітко чутно звуки прольоту дронів. Завод зазнав атаки не вперше, і тому аборигени вже знають, що за звуки чутно з неба. Ну, а місцевий гауляйтер знову розповів про уламки, що впали в анонімну промзону. Але що цікаво, після сходу сонця потужна чорна хмара вказала на конкретну промзону і на те, як там попрацювали уламки. Тож процес увійшов у щоденний режим, і у лаптів починається нове життя.