Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Невігластво, що здобуло максимально можливий обсяг влади, а тим більше – прикрите хоч якимось імунітетом, – це неминуча катастрофа. А сама ситуація, коли ці умови можуть зібратися в руках одного персонажа, – безумовне запрошення до такої. Зараз ми це спостерігаємо у нас, це спостерігає весь світ, дивлячись на США та інші країни, де все це зійшлося в одному місці. Невігластво та імунітет дають безвідповідальність, коли ні внутрішні принципи пацієнта не мають запобіжників, ні система таких не передбачила.
Для того щоб вийти на контури цієї теми, пропонуємо останні новини з Парагваю, який у Південній Америці мав найстабільнішу економічну та політичну систему впродовж багатьох років. Там стався крах банку Ueno, і величезна кількість його клієнтів втратили доступ до своїх коштів. Прямого стосунку до нас чи до інших проявів невігластва у владі це не має, проте ситуація в Парагваї може бути прикладом «від протилежного», щоб усе інше стало більш зрозумілим.
Як повідомляє місцева преса, президент Парагваю Сантьяго Пенья до 2025 року був акціонером групи Grupo Vázquez, яка контролювала Ueno і мала тісні ділові зв’язки з керівництвом фінансової установи. Вже які це були зв’язки – не важливо, а важливо те, що його ім’я фігурує в історії цього банку. В будь-якому разі, опозиція стверджує, що існував конфлікт інтересів, тому що банк отримав значні державні та пенсійні кошти, а президент був пов’язаний із його контрольною групою. Але це – не все.
Після вступу на посаду Пенья призначив головою Центрального банку Карлоса Карвальйо, який раніше керував структурою – попередником Ueno. Цей факт став предметом критики ще задовго до того, як банк обвалився. За даними Reuters, прокуратура розпочала розслідування обставин краху банку, і Пенья фігурує серед осіб, дії яких перевіряються. Обвинувачення йому поки не висунуто, але парламент розпочав процедуру імпічменту.
У свою чергу, президент Парагваю Сантьяго Пенья подав у відставку в четвер в умовах політичної та фінансової кризи, що виникла внаслідок краху банку. З одного боку, спрацювали запобіжні механізми в особі парламенту, який не міг ігнорувати крайню «занепокоєність» населення, а з іншого – прокуратура також включилася у процес, і навіть з огляду на те, що не вручила звинувачень, розслідування рухається в цьому напрямі. А сам Пенья заперечує хоч якийсь стосунок до цього заходу, але одного того, що сам він був пов’язаний бізнес-зв’язками з цією установою, і того, що він призначив головою контрольної фінансової установи людину, теж пов’язану з банком, було достатньо, щоб не чекати результатів процедури імпічменту і подати у відставку.
Тобто в цьому випадку навіть без фактів причетності президента до цього інциденту спрацювали запобіжні механізми на рівні держави, з одного боку, а з іншого – сам президент, розуміючи, що не зможе придушити скандал, не зловживши своїми владними повноваженнями, подав у відставку. Тобто, хай і з певною часткою припущення, але можна говорити про те, що він не був настільки неосвіченим, щоб вчепитися зубами за владу і топити всіх, хто став би під нього копати, а головне – він зміг співвіднести перспективи іншого варіанта своїх дій та прийняв рішення – піти.
(Далі буде)
“з Парагваю, який у Південній Америці мав найстабільнішу економічну та політичну систему впродовж багатьох років.”
Найбільш стабільний – Уругвай.