Тут варто зрозуміти, що таке Східна Німеччина, яка воззʼєдналася з ФРН, а точніше, була поглинута своєю західною частиною, для кінцевого відновлення країни. Хоча, тут є ще один момент, який ми треба згадати, хоча зараз  не бачимо сенсу занурюватися в глибини цієї історії. Просто нагадаємо про те, що на скільки б впевнено москва не вважала закритим питання Східної Прусії, у якийсь момент воно постане, навіть за умови того, що ще у 1945 році німці повністю залишили цей анклав. Отже, яке надбання отримала ФРН у вигляді НДР? 

По суті, це державне утворення увібрало в себе все найгірше, що було у Третьому Рейху і в СРСР. На відміну від Західної Німеччини, яка повільно вичавлювала з себе тоталітаризм і цей процес не було завершено навіть до кінця  60-х років минулого сторічча, східна сусідка перейшла з одної форми тоталітаризму – в іншу. Очевидно, що будь-який режим такого типу, безумовно створить каральну службу, метою якої буде збереження стабільності режиму. Відтак, вона має не лише припиняти дії, спрямовані проти існуючого режиму, а відпрацьовувати на упередження, тобто виявляти загрозу ще на тій стадії, коли вона себе не проявила.

І от такою структурою стала Штазі, а саме – аналогом КДБ. Ця структура поєднувала в собі як функції розвідки, так і займалася контррозвідкою. Східні німці в ті часи ще дуже добре памʼятали, як працювали відповідні служби Рейху і поєднавши цей досвід з тим, який рясно надавав СРСР, створили машину тотального контролю громадян своєї держави і звісно, просякли своєю агентурою, насамперед, численні державні структури у ФРН, але це – інша історія. Так от, на 16 мільйонів населення Штазі мала близько 100 тис штатних співробітників и удвічі більше – позаштатних. Охоплення агентурою власного населення було тотальним і хтось порахував, що щільність цього охоплення була на порядок вищою, аніж КДБ його мала у себе.

Так от, у цій країні усі доносили на усіх. Ба більш, якщо хтось відверто відмовлявся доносити, він мав неприємності. До речі, саме це зараза посилено впроваджується у ворога. Причому, до співробітництва із Штазі долучалися особи, які досягли 14 річного віку. Навіть легкий рух вгору по соціальній драбині, вимагав сумлінного співробітництва з «органами». У підсумку, практично усі громадяни НДР були на контролі і кожен з них мав свій кейс у Штазі. 

Після руйнації Стіни, частина архівів Штазі опинилася у вільному доступі і навіть цього виявилося достатньо, аби зрозуміти, наскільки все було контрольоване. Навіть у самому СРСР визнавали, що Штазі спромоглися розвинути і удосконалити те, що мали вони. Ну а на фініші Східної Німеччини, колишній шеф Штазі – Маркус Вольф, втік до СРСР і прихопив з собою найціннішу частину архіву, в тому числі, і агентурні справи перспективних персонажів. Так от, Східна Німеччина була повністю просякнута отрутою Штазі і кожен може порахувати, скільки зараз рочків тим, кому в 1990-му було 14, 20, або 30 років? І от зараз ці люди проголосували за партію, яка підтримує прутина, який є спадкоємцем того великого архіву, який вивіз пан Вольф. Між іншим, путін мав посвідчення не лише КДБ, але і Штазі.

До речі, активістка Ангела Меркель просто фізично не мала шансів залишитися без співробітництва з тією структурою. Отже, той територіальний розподіл, який виявили вибори, саме про це, а не про щось інше. Вони знають – ким вони є і якщо їм це професійно нагадати, то результат буде передбаченим. І от тепер можна про щось розмірковувати далі.

(Далі буде)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *