Автор: anti-colorados
Зрозуміло, що самому прутіну на все це плювати слиною. Під час двох чеченських воєн, а головне – під час другої, яку він курирував, там загинуло близько 400 тисяч осіб, і після цього він нормально почувався. Зараз втрати його воїнства за день становлять у середньому півтори тисячі голів, і це його теж не чіпає. Півтора мільйона втрат на війні – нормальна для нього ситуація. Тобто до мільйона закопаних на війні будуть тлом для мільйона вимерзлих лаптів, і не більше.
Ми щойно цитували діячів його адміністрації, які сказали, що часткове руйнування москви під час бойових дій його теж не особливо вражає. Зате він розуміє, що врешті-решт це вилізе йому боком не прямо, а через власних холуїв, які живуть не в бункері з усіма вигодами, а там, де можуть статися блекаути та руйнування. Саме тому і виникає чинник, який сигналізує про розпачливе становище в надрах курника, незважаючи на те, що це рішуче приховують засоби пропаганди.
Ідеться про пропозиції застосування ядерної зброї проти України. Якщо у вас достатньо інших засобів ураження для того, щоб вирішувати військові завдання, ви ніколи не звернетеся до такого інструменту просто тому, що наслідки будуть набагато гіршими, ніж це можна уявити. Плюс до того, буквально всі експерти говорять про те, що цією зброєю можна остаточно зруйнувати населені пункти, але на полі бою вона марна.
А якщо допустити тотальну руйнацію, то навіть у разі захоплення нових територій вони будуть набагато менш привабливими, ніж ті руїни, які вдалося отримати у вигляді Бахмута, наприклад, або Покровська. Це вже буде не просто щебінь, а радіоактивний щебінь. І це там чудово розуміють, а тому якщо такі розмови таки ведуться, то виключно від розуміння неможливості отримати результат наявними засобами і на тлі дедалі більшої потужності ударів у відповідь.
Тобто подібні речі слід оцінювати не як застільну маячню п’яної публіки, а як розуміння того, що ситуація зайшла в цугцванг і навіть просте стояння у глухому куті завдаватиме дедалі більшої шкоди якщо не з кожним днем, то з кожним місяцем. Але це – загальна картина, що складається з маси важких епізодів, які стають непідйомними і головне – безпросвітними. Залишмо осторонь суто нафтові аспекти цього пейзажу, а звернімося до того, що сьогодні пише їхня преса:
«Російські порти Азовського і Чорного морів внаслідок масованих атак безпілотників втратили у вересні 95–100% вантажів і 85% пасажиропотоку… Всі найбільші порти – Новоросійськ, Тамань, Туапсе та інші – відправили співробітників у неоплачувані відпустки або скоротили. В результаті вся логістична система півдня росії опинилася в непростій ситуації, зазначили в компанії ОТЕК, що керує терміналами в Тамані. «За експертними оцінками, сукупні щомісячні втрати бюджетів усіх рівнів і бізнесу перевищують 200 млрд руб.», – підкреслили в організації».
Тобто множимо ці 200 мільярдів на кількість місяців, і виходить сума збитків тільки внаслідок того, що порти вже не можуть працювати не просто у штатному режимі, а взагалі не можуть. Причому тут важливі не тільки абсолютні цифри, а й динаміка процесу. У перші три роки війни порти працювали, хай і з перебоями через епізодичну атаку, а тепер – все. Нічого не працює. А їхні аналітики пишуть, що просто зараз на Балтиці можна спостерігати те, що починалося в південних портах, – епізодичні удари, які поступово збільшують як частоту, так і обсяг збитків. Там обґрунтовано припускають, що Україна діє за добре відпрацьованою схемою, в кінці якої буде зупинка портів ще й у Балтійському морі.
Усе це до того, що лапті намагаються грати роль «іспанських льотчиків», але насправді вже отриманий ними обсяг шкоди настільки значний, що тільки ідіот не може чи не хоче цього помічати. А голова Центробанку Наїбулліна вже попереджає, що пішли перші індикації системної кризи. Тож урахуванням загальної динаміки війни картина там набагато похмуріша, ніж це здається нам. Звідси слід розглядати будь-які переговори або їхню необхідність як таких.