Незвичний погляд. Родзинки перекладів

Авторка: Світлана

У мене вже давно є бажання робити невеликі огляди цікавих випадків перекладу, які з’явилися, наприклад, упродовж тижня в поточних або в архівних статтях.

Якщо такий формат буде вартим вашої уваги, шановні читачі, то спробую готувати такі дайджести родзинок перекладів. Це будуть і мої спостереження, і ваші коментарі. Спиратимусь, як завжди, на тексти шановного Anti-Colorados, які я перекладаю, причому іноді цікавим буде не тільки переклад, а й оригінал російською мовою.

1. Перший блок прикладів я нашукала у статтях за різні місяці, і вони цікаві тим, що одне російське слово, вжите двічі в межах одного-двох речень, перекладається по-різному:

• «Дрон летит очень быстро, и попасть по нему за те несколько секунд, когда он попадает в зону поражения, – крайне сложно» (влучити в нього – потрапляє).
• «А машины там считают инструментом, исключающим любые манипуляции результатами выборов. То есть они считают быстро и точно, в отличие от людей» (вважають – рахують).
• «Здесь коснемся аспекта, который касается недалекого будущего» (торкнемося – стосується).

2. Переклад саги про підрив «Північних потоків» та післямови до неї виніс на поверхню два цікаві терміни. Ось перший: «Четвертий вибуховий пристрій, який не спрацював одночасно з трьома іншими, довелося або терміново реанімувати і підривати, або знімати, доки його не виявили шведи, у чиїй виключній економічній зоні проходить ця труба».

Російське «исключительный/исключительно» перекладається у двох напрямах – «винятку» і «виключення»:

• коли слово можна замінити словом «тільки» – перекладається як «виключно»: виключно на підставі контракту;
• коли слово можна замінити словом «унікальний, неповторний» – перекладається як «винятковий»: винятковий хист, винятково вдало.

І є ще третє правило: у складі деяких юридичних термінів вживається прикметник «виключний», а не «винятковий», як можна було б очікувати. Таких термінів я знаю принаймні два: «виключне право» і «виключна економічна зона». Останній термін закріплено Законом України «Про виключну (морську) економічну зону України».

Інший цікавий термін – «ризиковий». Його відмінність від слова «ризикований» дуже добре відчувають економісти або фінансисти: ризиковим може бути підприємство, контрагент, платник податку, інвестиції – все те, що містить ризики, які можуть реалізуватися за певних умов. Тому речення про інвесторів «Північних потоків» я переклала саме зі словом «ризиковий»: «Ось тільки інвестиційна діяльність завжди належить до ризикового сектору бізнесу».

І якщо сектор хочеться назвати тільки «ризиковим», то бізнес може бути і ризиковим (наприклад, теоретично є ризики конкуренції, слабкого менеджменту), і ризикованим (коли він суперечить нормам закону або містить небезпеку для здоров’я чи життя).

3. Ще одне російське слово, яке має два переклади, – «вилка». Якогось разу я його переклала неправильно, бо йшлося про виделку (а не про вилку), що випала з рук. Цього разу переклад повинен мав бути інший, бо слово означає певну модифікацію військового терміна «вилка»: «Сукупність двох прицілів, з яких один дає недоліт, а другий – переліт снарядів, мін і т. ін. щодо цілі для наступного уточнення удару». У статті йшлося про удари зліва і справа від основної цілі: «Уренгой знаходиться дещо лівіше, Сургут – правіше, а між ними – Хрест. Тобто в цьому випадку вимальовується класична «вилка», два зубці якої вже продемонстровано». Тож тут – вилка.

4. Переклад прислів’їв та усталених виразів загалом – завжди виклик, і коли важко знайти український відповідник, і коли їх є декілька. От і цього разу до прислів’я «Рыбак рыбака видит издалека» словники подали з десяток відповідників, але українське «здалЕка» має інший наголос, ніж «рыбакА», і в подібних конструкціях зі словами «свояк свояка», «чумак чумака» ритм втрачався, тож я обрала інший відповідник: «Адже вже давно і добре відомо про те, що злодій злодія зразу впізнає». Можливо, дехто обрав би інший варіант, і це не дивно. Ви пам’ятаєте, скільки хайку на одну й ту саму тему про ґанок і бамбук з’явилося в коментарях до нещодавньої статті? І двох однакових там нема!

5. Нарешті, про написання іншомовних власних назв. На додаток уже звичних Бєлгорода, Бєлоусова і Пєскова, на цьому тижні ми вивчили написання назви міста Борисоглєбськ. І, так, усі власні назви пишуться через Є на місці нашого І. У цьому випадку Правопис допомагає відрізняти московські назви від українських і навести їх не в українському відповіднику, а практично у транслітерації.

Звісно, нам легше читати назви, наближені до українського звучання. Але в деяких випадках це може дати асоціацію з українськими реаліями. Ось кілька прикладів зі статей різного часу:

• «Депутат нижньої палати парламенту рф Олексій Журавльов, який є головою партії «Родіна»…» (а якби було: «Батьківщина»?)
• «Крім того, добрі птахи відвідали Чертковський, Тарасівський, Шолоховський та Міллерівський райони Ростовської області» (а якби було: Чортківський?)
• «…та Паралімпійським комітетом росії (ПКР), до керівництва якого входять колишні члени Подольського організованого злочинного угруповання (ОЗУ)» (а якби було: Подільського?)

Отакі мої нотатки з родзинками перекладів. Деякі відповіді на ваші коментарі не помістяться у два-три абзаци, тож я їх подам окремими дописами. А якщо такий формат вам цікавий, то – далі буде.