Про подарунки

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Як нескладно здогадатися, Сили оборони підготували прутіну власні подарунки до його дня народження і почали вітати ще кілька днів тому, зокрема й наприкінці вчорашнього вечора, де на очах у мешканців та гостей Сочі згорів танкер із 700 тисячами барелів нафти, якими його завантажили в терміналі «Шесхаріс» у Новоросійську. Мабуть, капітан посудини вирішив, що найбезпечнішим буде маршрут уздовж берега курника, але саме в районі Сочі він переконався в тому, що був не правий. Звісно, це було барвисте видовище, але насправді були й набагато вагоміші подарунки.

Отже, від початку жовтня Сили оборони тричі атакували ЛВДС «Транснєфті», вибиваючи з транспортної системи вузлові станції. Так, 2 жовтня було завдано удару по станції «Воскресенка» поблизу Самари, а 6 жовтня прилетіло по ЛВДС «Володарська» у ближньому підмосков’ї. Ці станції мають різне призначення, але мають стратегічний статус, незважаючи на відмінності. «Володарська» розподіляє нафтопродукти для споживачів москви та ближнього підмосков’я, у тому числі на всі аеропорти. Тобто вона розподіляє готову продукцію, а не сиру нафту, як це робить «Воскресенка».

Здавалося б, усе, пов’язане з москвою, має найвищий пріоритет, але не все так просто. Самарська «Воскресенка» стоїть на магістральному нафтопроводі та приймає нафту із Західного Сибіру, плюс до того – з поволзьких промислів. Саме на цій станції нафта з різних джерел приводиться до спільного знаменника і вирушає далі, на внутрішні НПЗ і на експорт, насамперед до Новоросійська, де і було завантажено згорілий танкер. І ось сьогодні, якраз у путінську днюху, на цю ЛВДС знову прилетіло. Судячи з того, що фіксують супутники, прилетіло від душі й по-багатому. Горить так, що хоч неси картоплю пекти.

Крім того, прилетіло на аеродром транспортної авіації «Сеща» у Брянській області, де базуються літаки, якими підвозять ракети і дрони до місць запуску. Між іншим, кожне попередження про можливий комбінований удар починається не зі зльоту бомбардувальників з аеродрому «Українка», а з рейсів саме транспортних літаків, які розвозять боєприпаси по місцях, де їх приймуть носії. А з урахуванням того що Брянська область розташована в зоні досяжності досить великого набору засобів ураження, то ця сама «Сеща» повинна була вже давно перетворитися на картопляне поле. Але це саме той випадок, коли краще пізно, ніж ніколи.

Наскільки вдало там прилетіло, дізнаємося згодом, але цей удар ставить цілком резонне запитання про те, чи збираємося ми припиняти комерційне авіасполучення хоча б із москви, чи, як завжди, найвеличніший виконав на роялі? А, між іншим, в аеропортах, крім навігаційного обладнання, яке так і проситься на вихід, є й нафтобази, які горітимуть не менш бадьоро, ніж ЛВДС.

Причому, на відміну від НПЗ, які вони постійно лагодять, авіасполучення так швидко не відновиться через явні проблеми з безпекою польотів, ну, а закордонні авіакомпанії точно занесуть аеропорти москви до чорного списку. Скажімо так, у цьому випадку не обов’язково перетворювати «Шереметьєво» на ДАП чи «Жуляни», але цю ганебну практику, коли у нас авіасполучення повністю відсутнє, а лапті користуються комерційною авіацією, час припиняти.

А лапті повинні розуміти, що чим швидше вони змінять експонат у мавзолеї на свіжоприготовлену «мощщу», тим легше їм буде дихати, зокрема й у плані авіасполучення.