Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Із серії «Проти ночі»
Учора ми коротко зачепили якийсь дивний бунт у підрозділах церковних військ кремлівського патріархату, і взагалі не передбачалося, що в цієї теми може бути якесь продовження, але життя пішло іншим шляхом. Для початку – короткий зміст першої серії. Бунт підняло угруповання такого собі Тихона, якого вважають духівником прутіна і можливим змінником Гундяєва. Принаймні, прутін якось про це проговорився. І ось бунтівники висувають Гуні претензії за втрату особливо священних мощів, неправильне моління і, головне – за вручення церковного ордена академіку, вівцелюбу і вже – генералу армії Кадирову.
Наводячи цитату, я ще тоді здивувався, що попи взагалі комусь вручають ордени і що вони взагалі в них є. Та, як виявилось, їх є в них і вони таки вручають. Але якщо вже в них таке заведено, то, напевно, ці нагороди вручаються за суто духовні подвиги на ниві просування християнських догм. І тут нагородження Кадирова орденом «Шльома» першого ступеня виглядає дещо дивно. До речі, повна назва нагороди виглядає так: «Орден Шлімазла» з трьома ступенями, де перша – найвища і всує носить ім’я «Повний Шлімазл». Але, мабуть, володар овець таки здійснив якийсь героїчний акт, можливо, навіть із самим Гундяєвим, і той не втримався.
Словом, цей карамболь виглядає як анекдот або відвертий стьоб, але й тут все виявилося саме так, як було викладено. Мало того що Гундяєв нагородив Кадирова, то той ще обіцяє зробити вирвані роки тим, хто не задоволений таким нагородженням. Поінформовані джерела, спираючись на ближнє коло академіка, повідомляють:
«Рамзан Ахматович сердиться, що в росії досі є ті, хто дозволяє собі глузування з нього. Він доручив знайти і покарати всіх, хто його образив у зв’язку з отриманням ордена від рпц. При цьому навіть у його оточенні є певні впливові люди, які з подивом сприйняли цю новину».
З урахуванням того що попередні тези було оцінено надто легковажно, слід дуже уважно вчитуватися в цей текст, щоб розуміти повний зміст сказаного і написаного. Тобто повний генерал дивується, що в курнику ще є особи, які дозволяють собі сміятися з нього. Очевидно, що в самій Чечні нікому на думку не спаде сміятися з нього, а це означає, що під словом «росія» він розуміє те, що знаходиться поза Чечнею. А ми ж пам’ятаємо, як він сам сказав, що свого першого росіянина він убив у 16 років.
Тому його подив з приводу того, що ще є такі люди, слід сприймати не як якусь констатацію факту, а як начерк майбутньої роботи. Адже він жодного разу не розповідав про те, коли він убив другого росіянина, скільки він їх взагалі набив і коли думає зупинитись у цьому своєму духовному русі. Тож ця історія ще може отримати своє продовження.
Інша новина стосується Колі Патрушева, більш відомого під сценічним псевдонімом «Рязанський цукор». У пресі пройшло повідомлення про те, що він вирушив до Китаю з тривалим візитом, про мету якого нічого не повідомляється, зате сказано таке:
«Помічник президента росії та голова Морської колегії Микола Патрушев здійснить візит до Китаю у період з 8 по 13 жовтня. У КНР Патрушев проведе переговори із членом Політбюро ЦК Комуністичної партії Китаю, міністром закордонних справ країни Ван І».
Тобто морячок їде до Китаю на тиждень лише для того, щоб зустрітися з одним китайським чиновником. Із цього можна зробити висновок, що тиждень він чекатиме у приймальні, щоб отримати півгодинну аудієнцію у товариша І. Напевно, в Китаї провели ранжування васалів, і кожному з них присвоєно свій сорт і, відповідно – час очікування господаря. У Колі цей час дорівнює тижню.
І останнє. В курнику триває переділ власності, і її найласіші шматочки переходять до рук потрібних людей. Колишні господарі мають вибір: або все віддати добровільно і з радістю, або піти у в’язницю, а активи буде просто конфісковано рішенням суду. І ось днями стався показовий випадок навіть не в плані механіки відбирання, а в плані того, що забирають. Ось як це виглядає просто зараз:
«Ленінський районний суд Оренбурга обернув у дохід держави активи колишнього депутата міськради та екскерівника МУП «Спецкомбінат ритуальних послуг» Ігоря Абдульманова… До переліку майна, яке вилучається, увійшли похоронна компанія «Оренспецсервіс», будинок площею 359 м2 з ділянкою в селищі Ростоші, квартира в москві, три комерційні будівлі та приміщення в Оренбурзі, кілька земельних ділянок, а також преміальні позашляховики Mercedes-Benz AMG G63 і Land Rover Range Rover, седан BMW 740 xDrive, два мотоцикли Harley-Davidson і катафалк Ford».
Словом, прахом пішло все, що було нажито непосильною працею. А як усе було добре: клієнт із фронту йшов просто потоком, так що тільки встигай труни підставляти, а в нього «что ни гроб, то – огурчик». А тепер он воно як, незважаючи на підтримку прутіна. Ось таке воно, це життя.