Автор: anti-colorados

А тепер погляньмо на те, як це виглядає у лаптів. У лютому 2022 року армія вторгнення лаптів налічувала 200–250 тисяч організмів. Сукупно на території України в окремі моменти перебуває до мільйона. Втрати ворога перевалили за 1,5 мільйона вже за найбільш консервативними оцінками. Якби таке співвідношення чисельності військ вторгнення і втрат було у Пірра, він би дістав свій іменний «Вальтер» і застрелився б на місці. Але зрозуміло, що прутін – не Пірр. Плюс до того, лише до кінця поточного року витрати лаптів на війну перевалять за 900 мільярдів доларів.

Якщо подивитися на те, що їм вдалося захопити, то це навряд чи можна оцінити майже в трильйон доларів. Зрозуміло, що для нас цінність наших територій вимірюється іншими параметрами, але тут важливе те, що мав на увазі ворог як мету і, відповідно, момент досягнення цієї мети. Тобто, як не крути, а бойове планування повинно було мати якесь зрозуміле закінчення і те, що, зрештою, треба здобути в результаті всіх зусиль, щоб назвати це перемогою, про яку вони триндять, як заліковані.

Словом, десь три-чотири місяці тому ми докладно писали про те, що прутін доручив свої холуям розробити для публіки уявлення про цілі війни, щоб їх можна було озвучити. Схоже на те, що ці цілі фюрер бачив так, що Нюрнберзький трибунал відпочиває, і тому – доручив розробити лайт-версію цього кейсу, але через те що нічого подібного опубліковано не було, холуї так і не змогли пояснити, що означає «досягнення всіх цілей спеціальної військової операції».

Це стало якоюсь мантрою, сенс якої не доступний взагалі нікому, крім самого лисого психопата. Хоча якщо він доручає комусь його знайти і сформулювати, то такий висновок стає не дуже очевидним. І ось буквально щойно, після того як чоботи дали меру москви Собяніну прогноз з приводу того, що всі чотири кільця ППО таки пропустять до чверті засобів ураження ЗСУ, які вже без сумніву полетять на москву, запитання про те, що цар розуміє під перемогою, якщо вже про цілі нічого не сказав, поставили найближчі холуї. Виглядає це так:

«У нас багато хто заплутався. Всім зрозуміло, що сво буде йти ще багато років, ми ж навіть ДНР поки не можемо звільнити. І багатьом хотілося б знати, за що ми воюємо, чому все так затяглося. Ми нещодавно набралися сміливості і запитали у володимира володимировича, якою буде Перемога у сво. Він не став відповідати. Але доручив зібрати експертну групу, яка за два тижні все сформулює, а президент усе затвердить. Після цього, сподіваюся, не виникатиме запитань, заради чого зникає бензин, нас бомблять, відключають інтернет і, можливо, доведеться повністю переводити росію на військові рейки».

Тобто цар сам не знає, що таке перемога, і це не дивно, бо і з приводу цілей війни він не зміг розповісти нічого адекватного. Крім його останньої формули «Сам дурень» або «Вони перші напали» – більше нічого. Просто вражає, в які надра масової шизофренії поринув курник, якщо ніхто, навіть цар, не може сформулювати ні цілей війни, ні критеріїв перемоги в ній. Усяке було в історії, але такого дебілізму не демонстрував ще ніхто. І ось це вони хочуть зберегти за всяку ціну. Іноді складається враження, що прутін таки почерпнув щось від проффесора-втікача, який у подібній ситуації все ж таки міг сформулювати свою відповідь публіці, а виглядала вона так: «Тому що».

Від Svitlana

10 коментар до “Про перемогу (Частина 2)”
  1. Ну так пуйло був впевнений, що завдяки Зе і мудрому наріду його зустрінуть з хлібом-сіллю і червоною доріжкою.
    Тому і війна б закінчилася в три дні, і здобутки в тисячі разів перевищили б витрати.
    Але реальність виявилася зовсім іншою.

  2. Про перемогу на війні можна говорити лише тоді, коли відомі цілі кожної з сторін.
    Це абсолютно точне твердження з точки зору військової стратегії та політичної філософії. Перемога не є абстрактним поняттям; це завжди досягнення конкретних політичних та стратегічних цілей, заради яких починалася війна.

    Спартанці у Битві під Фермопілами програли тактично (усі загинули), але здобули абсолютну стратегічну й моральну перемогу.

  3. Взагалі прутень неодноразово промовляв за цілі війни, вони досить виразні. “Чтоб была я царыцею морскою ы рыбка была у меня на посилках”. Але потрібно сформулювати це з урахуванням висновків Нюрнбергского трибунала і МУС в Гаазі. З цім дійсно виходить не дуже. “Нас змусили” виглядає не по пацанськи, бо як могли тебе величного змусити?
    Навет “Дядя маленькіх не б’єт” має продовження “А больших боітся”.

      1. Ні, не вистачить. Бо підозра від МУС нікуди не зникла. І це великій подразник для прутіна і його холуїв. А думка поетеси залишиться її думкою. Так, не усе відбувається так, як ми того хочемо. Але чомусь усе це відбувається, і явно не за планами московитів. А нам своє робити.

  4. “але тут важливе те, що мав на увазі ворог як мету і, відповідно, момент досягнення цієї мети”
    Те, що путін каже на публіку, і те, що у нього в голові – не обов’язково одні й ті ж самі речі. Що можна очікувати від особи, котра, як тут неодноразово писалось, проводить різні сатанинські ритуали, купається у крові у прямому значенні цього слова, і ще ймовірно робить купу таких речей, що Єрмак з його вуду ляльками повинен почуватись на тому фоні школярем першого класу? Путін накрав вже стільки грошей, що вони точно не є самоціллю, чи основною ціллю війни. Як приємний бонус – так. Але не основою, і явно не причиною війни. А може, він підписав контракт із Вельзевулом, на дострокову відправку кількох мільйонів душ на той світ? Прозаїчні причини, на кшталт того, що просто захотів пограти у імперію та “можем повторить”, і так вже озвучувались не раз, і вони не мають у собі такого компоненту, як фінансова вигода.

  5. “Якби таке співвідношення чисельності військ вторгнення і втрат було у Пірра, він би дістав свій іменний «Вальтер» і застрелився б на місці. “-тут потрібно врахувати такий момент, як мобілізаційний ресурс. Пірр втратив 10% своєї армії і не зміг поповнити рівноцінними. А Пуйло легко находить заміну тому гарматному м’ясу, яке вибуло. Так що ніхто іменного “Вальтера” не дістане!
    “Якщо подивитися на те, що їм вдалося захопити, то це навряд чи можна оцінити майже в трильйон доларів. “-тут головне те, що хоч щось вдалося захопити. Головна мета Пуйло визначається відновлення совдепії, або як мінімум збереження ерефії. Головна проблема Пуйла, що він навіть за дощу нафтодолларів не зміг підняти економіку ерефії. Про задачу догнати по ВВП на душу населення Португалію (найбіднішу країну “старої” Євроунії) ніхто не згадує, бо вже відстали від Болгарії (найбіднішої країни Євроунії) по цьому показникові. Головні вороги Пуйла -Естонія (найуспішніша пост-совкова країна) і Фінляндія, яка займає перше місце за індексом щастя. Самі по собі вони нібито не загроза кремлядям, але треба врахувати, що в ерефії купа фіно-угорських народів, і Естонія з Фінляндією дають “поганий” приклад для них. І це ще навіть не Чечня.
    Тому Пуйло дійсно вирішив захопити Україну, але в черговий раз забули про національне питання. Що крім Клоуна, який готовий все здати, можуть знайтися патріоти, які будуть вперто боронити Україну. І замість того, щоб отримати ресурси України для війни з НАТО за Естонію та Фінляндію, отримав повноцінну війну з Україною.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *