Найгірший президент? (Частина 3)

Його зусиллями було зміцнено статус Штатів на міжнародній арені. Було підписано мирний договір з Німеччиною, що дало змогу країні отримати всі права за Версальським мирним договором, не беручи на себе жодних зобов’язань. Такого самого великого прориву було досягнуто і в плані встановлення миру на Сході Азії. Гардінг разом із лідерами Великої Британії, Франції та Японії підписав договір про зниження рівня військового протистояння в регіоні та часткову його демілітаризацію. Словом, за нього американцям стало жити спокійніше і зручніше, вони отримали перспективи зростання, які відразу почали втілюватися в життя.

Але все закінчилося після серії скандалів, які стосувалися членів його команди. Вони були замішані в якихось не зовсім законних угодах, і це не просто вилізло назовні, а вихлюпнулося у пресу, і та почала вбивати його репутацію натхненно і невпинно.

Що характерно, жодних доказів того, що Гардінг особисто брав участь у цих заходах чи мав від них якийсь зиск, так і не вдалося добути. Але через те що йшлося про його близьких знайомих та друзів, то він сам не ініціював якихось гучних розслідувань чи чогось подібного.

Крім того, в нього не піднялася рука і на чистку свого уряду, який з волі чи мимоволі саботував його зусилля.

Так, жорстке протистояння з профспілками, яке і спричинило запровадження восьмигодинного робочого дня, мало скинути напругу хоча б на цьому напрямі, але мін’юст мав інше уявлення про те, як треба вирішувати проблему. І надмірна жорстокість цього протистояння злила в унітаз те, що можна було відчути на собі, – зокрема, наполовину скорочений робочий день. Про це всі забули і з захватом читали газети, в яких президента називали «баригою», «свинарчуком» та «кондитером».

Попри всі очевидні здобутки, які можна було вважати визначними в будь-якому іншому випадку, Гардінг став символом неохайності та обману, хоча досі ніхто так і не знайшов доказів особисто проти нього. У зв’язку з цим дуже показовим є визначення, яке дала дочка президента Теодора Рузвельта, Аліса Рузвельт-Лонгворт. Вона сказала: «Гардінг був непоганою людиною, але він був неохайним».

Ось так. Він був непоганий, але – неохайний. Між іншим, він усе це бачив і розумів, але не став мочити своїх противників, а натомість перед другою каденцією кинувся у передвиборчий тур країною, де здоров’я його підвело і він помер у 1923 році, так і не допрацювавши до кінця своєї каденції. Мало того, в історію він увійшов як найневдаліший президент за всю історію. Гадаю, що багато хто знайде тут дуже свіжі аналогії.

Який нам висновок можна зробити з цього? Гадаю, що вся справа в умовах оцінки. Основною з них є те, якою прийняв країну президент у перший день свого правління і який вигляд вона має наприкінці каденції. Це – хороший критерій, бо замість емоцій усе розсудить калькулятор. Тож ми залишимо головне (щодо України) питання відкритим, і кожен може відповісти на нього самостійно.

Стосовно того, що нам треба було б знати ще про президента США, якого не намалювали на доларових купюрах і кого ми не бачили в телевізорі, слід знати ось що.

Усі свідомі громадяни України чудово знають, яким жахом був голодомор 1932–33 років, і щось додавати до цього ми зараз не станемо. А от чи всі знають про голодомор 1921–23 років? А, між іншим, розмов про нього менше тому, що тоді голод був ще й на Кубані та у Поволжі. Проте більша його частина була в Україні.

Так от, саме за ініціативою президента Гардінга було організовано урядову структуру, яка забезпечила продовольчу допомогу постраждалим районам, у тому числі й Україні. Тоді він особисто «вибив» у Конгресі фінансування, на нинішні гроші – понад мільярд доларів, і доручив міністру торгівлі Герберту Гуверу, майбутньому 31-му президенту США, організувати збір, доставку та розподіл продовольства голодуючим. Можливо, саме ця допомога не дала голоду викосити стільки людей, скільки загинуло на десять років пізніше, бо вдруге більшовики вже не дали нікому допомагати тим, хто помирав від голоду.

Приблизно так історія дає уроки, які ми прогулюємо, а незнання історії загрожує її повторенням.