Уперше опубліковано: 01.10.2021

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Останній день вересня дав свою тиху, хоч і дзвінку ноту, що попливла від острова Сіте над холодною водою Сени. Цього дня експрезидент Франції Ніколя Саркозі отримав свій другий вирок із більш ніж 20 справ, які було відкрито після його відходу з влади. Причому тут треба розуміти, що суд над президентом, хоч і колишнім, завжди створює дилему, з якою зараз (напевно) стикається і верховна влада США.

З одного боку, безумовно, треба тягнути до суду і бажано – у кайданах і тюремній робі діяча, який поставив країну на межу громадянської війни чи навіть розвалу. Його жадібність і жага до влади витіснили здоровий глузд, і останній відрізок своєї каденції він діяв на руйнування країни. Але якщо на ситуацію подивитися з іншої точки зору, то піски історії заметуть ім’я цього діяча швидше, ніж будь-кого, а якщо він постане перед судом і буде засуджений, то незворотно постраждає інститут президента. Адже тоді постає питання про те, як добре налагоджений механізм партійних фільтрів дав такий системний збій, що на першу посаду потрапив чужорідний елемент.

Ба більше, містер Трамп має таку біографію, що там тільки почни копати, і вилізуть не тільки зловживання, перевищення влади та фінансові злочини. Там вивалиться таке, що електричний стілець або хімічну душогубку буде приписано з повторенням через п’ять хвилин разів двадцять поспіль. А в такому разі цей інститут президента буде зведено до помийного рівня. Адже якщо в першому кріслі Овального кабінету сидів кріт, від якого навіть власна розвідка почала ховати інформацію, то після нього навіть хлоркою не вимиєш це приміщення. Кротячий дух звідти можна вивести лише напалмом. А якщо після нього хтось не погребував сісти в те саме крісло, то це буде зовсім недобрий прецедент і поганий знак.

Те ж саме зараз відбувається і у Франції. Там після відходу з найвищих державних постів чиновники йдуть або в суд, або їдуть працювати в москву до путіна. А це означає, що чим глибше копне будь-яке розслідування, тим більше буде вивернуто шаф, набитих скелетами. Якщо почати як слід копати Саркозі, то й там посиплеться просто гронами.

Тож із двох десятків справ, обґрунтовано відкритих проти мсьє Ніколя, більшу частину вже закрито. Щоправда, закривають їх так, що деякі з них знову відкриваються і стають активними. Але саме на цей момент дві вже закінчено і в них оголошено вирок, який Саркозі ще може оскаржити, а третя справа – ще у провадженні, але вона найпотужніша і найнеприємніша.

Але найпершою справою, що закінчилася обвинувальним вироком, стала Справа про прослуховування (Азіберт-Вісмут). 1 березня поточного року суд першої інстанції засудив Саркозі до трьох років позбавлення волі з обов’язковим відбуванням строку на один рік у в’язниці. Але за чинним законодавством він має право на оскарження цього вироку, і до розгляду скарги в апеляційній інстанції вирок не набуває чинності, а сам Саркозі – перебуває на волі.

Суддя визнав його винним у тому, що він намагався отримати від магістрату Касаційного суду Гілберта Азіберта таємну інформацію з іншої справи, яка стосується його особисто (справа Бетанкур). В обмін Ніколя Саркозі пообіцяв йому допомогти здобути престижну посаду в Монако. Обвинувачення ґрунтується на прослуховуванні розмов Ніколя Саркозі та його адвоката таємною лінією зв’язку, що складалася з двох попередньо оплачених телефонів, куплених на ім’я «Пол Вісмут». Адвокати Саркозі стверджують, що мають непогані шанси отримати позитивне рішення апеляційної інстанції.

(Далі буде)

Від Svitlana

Один коментар до “Комісар Мегре та бувалий урка (Частина 1)”
  1. Дилему у США вирішили на користь ідеї “не судити”. В результаті кріт повернувся в перше крісло і доруйновує США. Висновок: ніяка репутація інститутів не варта знищення країни. Тому кротів слід витягувати на світло – і ліквідувати, а не сподіватись, що все розсмокчеться, бо є інститут репутації.
    Індуси праві : перемагає лише правда.

Коментарі закриті.