Уперше опубліковано: 28.08.2022

Автор: anti-colorados

Проте картина з туалетним папером цим не закінчується. Адже те, що її почали випускати в 1969 році, аж ніяк не означає, що населення країни відразу отримало можливість купити цей делікатес і ним користуватися. Нічого подібного. Нині вже неможливо точно вказати час, коли цей товар справді виявився масово доступним. Було б цікаво дізнатися у людей, які застали ті часи: коли вони вперше змінили газети на цей диво-продукт? Було б дуже цікаво.

Але просто зараз виникла така собі відрижка старих часів, яка жорстоко вдарила по санкційній федерації. На заголовному фото зображено їхнє дитяче харчування з конятини. Історія замовчує, що там із оленятиною чи бараниною, але дітей там годують холодцем із кінських маслаків. Здавалося б, про смаки не сперечаються, і якщо просто зараз заглибитися в те, що їдять китайці, то конячка виявиться чимось звичним і традиційним. Тут ми зауважимо, що ніяк не хотіли зачепити почуття колег, які живуть в Ізраїлі, бо кашрутом там навіть не пахне.

Але в цьому випадку нам не цікаве те, що вони там запихають у банки, хоча спостережливі фахівці можуть дійти не дуже добрих висновків про те, чому збройні сили федерації досі офіційно підтверджують втрати вбитими лише півтори тисячі осіб. Усім відомо, що їх уже понад 50 тисяч, і за якими обліками пішла вся ця різниця – хто його знає, бо на здачу рідним видають труну, запаяну в цинк, і що там усередині – майже ніхто не знає. Родичам, які запитують про те, що там усередині, просто й зі смаком відповідають: «Автомобіль!», і всі запитання відразу знімаються.

Зараз нас цікавить те, у що все це вкладається… Ні, це не цинк, а харчова фольга. Виявляється, що ось ці самі баночки з конятиною, якою там годують дітей, уже майже закінчилися, бо виготовлялися вони з імпортної фольги, а на свою продукцію не було попиту через абсолютно непередбачувану якість. Швидше за все, доведеться ліпити у що знайдуть, а поки це виглядає приблизно так:

«У Держдумі просять виділити гроші на підтримку виробництва білої жерсті. Таке звернення направив міністру промисловості та торгівлі, віцепрем’єру Денису Мантурову член комітету з аграрних питань Сергій Лісовський… Для виробництва дитячого харчування в баночках росія закупляла кришки у зарубіжних постачальників (Silgan, ThyssenKrupp та інших). Однак у п’ятому пакеті санкцій, запроваджених за вторгнення в Україну, Євросоюз заборонив ввезення в країну жерстяних виробів».

І знову ж таки, для будь-якої військової погані жерсть вони роблять у промислових масштабах. Учора, наприклад, ми писали про те, що з неї роблять бронежилети, які легко і дзвінко прострілюються, навіть покладені один на одного. Ну, і звісно ж, патрони та інші боєприпаси теж пакуються у бляху, а от м’ясо конячки пакувати нема у що, і це прикро. Бо ж і конячка є, і баби народили їдунів цих чудових консерв, а жерсті – немає.

Там пропонують дати грошей, щоб оборонка і таке випускала, але там дуже люблять пиляти і їсти, а плюс до того, все знову впреться в імпортне обладнання, як це було з туалетним папером. До речі, дуже цікаво, як там буде з цим продуктом, адже газет уже практично немає, а замість них – електронні гаджети. Хоча в разі чого мити їх там є чим, бо дефіциту горілки не спостерігається. З іншого боку, на нас чекає ще безліч таких захопливих історій. Найближчим часом.

Від Svitlana

Один коментар до “Про конину і не тільки (Частина 2)”
  1. “Нині вже неможливо точно вказати час, коли цей товар справді виявився масово доступним. Було б цікаво дізнатися у людей, які застали ті часи: коли вони вперше змінили газети на цей диво-продукт? Було б дуже цікаво.”-це був тотально дефіцитний товар. І відповідно, він розподілявся по різним регіонам не однаково. Москві та іншим подібним містам-більше, сільській місцевості- взагалі нічого. Особисто я познайомився з цим дефіцитом в кінці 1970-х, але паралельно користувався газетами до розвалу совдепії. Діставали його в основному через здачу макулатури.

Коментарі закриті.