Уперше опубліковано: 10.11.2018

Авторка перекладу: Світлана

Від редакції (передмова 2018 року)

Це – зовсім неформатний матеріал, який буде цікавий лише поціновувачам такого роду мініатюр. Принаймні, один поціновувач – точно є, йому й присвячую цю маленьку замальовку.

ПРОЛОГ

Коли розробляється концепція якоїсь великої системи озброєнь, ув’язуються її тактико-технічні характеристики, що складаються з маси параметрів, і зрештою ескіз переходить у відділ технічного обґрунтування. Тобто замовник повинен розуміти, у що йому обійдеться цей літак чи корабель. Крім вартості самого виробу, закладаються суми, які будуть потрібні у процесі його експлуатації. Виріб може потрапити у свою нішу фінансування на стадії його виготовлення, але вивалитися з неї в частині витрат на утримання.

Наприклад, він може поглинати занадто багато палива, і це потягне за собою складнішу логістику. Або витрачатиме багато часу на перезаряджання і буде вразливим невиправдано довгий час. А ще може виявитися, що критичні вузли та агрегати швидко виходять з ладу і треба буде забезпечити частий ремонт, що в бойових умовах зробити нелегко, а можливо, ці ремонти виявляться настільки дорогими, що проєкт буде простіше закрити. Особливо важливо це враховувати тоді, коли виріб експлуатується вже досить довго, а тому ремонти стають дедалі серйознішими.

Отже, ще на початковій стадії проєктування бойової системи опрацьовується концепція всього життєвого циклу і приймається рішення про доцільність запуску програми в наступні стадії, що приведе до випуску виробу та його використання за призначенням. Треба зазирати на десять, двадцять і більше років наперед. Це – обов’язкова програма для будь-якого конструкторського колективу, і без подібних розрахунків ніхто не зможе дати «добро» на початок робіт…

БІЛЯ КРАЮ ОКЕАНУ

…Найнебезпечніше і найважче залишилося позаду. Зараз уже не було сенсу згадувати про те, що трапилося і чи можна було цього уникнути, а ще менше сенсу було згадувати про тих, кому не пощастило вирватися звідти і хто, напевно, зник назавжди. Свідомість увімкнула якісь внутрішні запобіжники і просто відсікала ці спогади й переживання. Ні, вона їх не стерла, а просто пересунула на те місце, звідки вони не могли виринути довільно. Потім, коли все вляжеться і заспокоїться, можливо, варто буде повернутися до них, але не зараз.

Сонце щойно сіло за обрій, який утворила рівна лінія океану, але його промені ще підсвічували знизу високі хмари з темними баранчиками у верхній частині. Звідти, від моря, повіяло прохолодою та свіжістю. І цієї миті набережна почала оживати. Несподівано багато людей з’явилося на терасах кафе та готелів із кондиціонованих приміщень.

Вони сиділи вже якийсь час на одній із таких веранд і пили терпке вино. Маленькими ковтками відпивали з пузатих келихів і просто дивилися в бік океану. Вони бачили, як сонце хилилося до заходу, і перед зануренням воно злилося зі своїм відображенням від поверхні води, після чого остаточно пішло, як іде день, і не тільки день.

У цьому дійстві було настільки багато символізму, що говорити про це не було потреби, і до того ж, про це було багато сказано і написано. Просто кілька хвилин тому воно світило настільки яскраво, що просто не вірилося, що ще трохи, і воно зникне так, неначе його й не було. Тому вони мимоволі дивилися в ту точку обрію, де сховалося світило.

Він поставив келих і схрестив руки на грудях. Йому нестерпно хотілося курити, хоча він і не був курцем. Хотілося неодмінно сигару, хай і невелику, але натуральну й духмяну. Її можна було навіть не підпалювати, а просто сунути в зуби та відчувати її запах і смак.

– Ось тепер можна впевнено сказати, що ми витягли щасливу карту, – сказав чоловік і кинув швидкий погляд на жінку. – Нам пощастило так, що на це не можна було навіть розраховувати.

Вона все ще дивилася в ту саму точку на обрії, у відповідь лише невизначено хитнула головою і трохи усміхнулася. Судячи з того, як часто вона підносила келих до рота, він давно мав залишитися порожнім. Навіть маленькими ковтками вже можна було випити весь його вміст. Але вина залишалося досить багато, трохи менше того, що приніс офіціант.

(Далі буде)