Загалом спочатку планувалася локальна операція, метою якої було виявлення та припинення каналів постачання німецьких підводних човнів біля берегів США. Але коли план вийшов на стадію практичного здійснення, зрозуміло, що масштаб заходів виявиться набагато серйознішим, ніж планувалося спочатку.
Мало того, для отримання необхідного результату треба було знайти потрібні контакти не тільки серед італійців, а й серед ірландців. Спочатку треба було залучити до співпраці Джозефа Ланцу, негласного боса манхеттенського рибного ринку. Саме через нього можна було отримати вихід на рибалок і через них – отримати інформацію про те, хто перед виходом у море здійснює незвичайні для рибалок закупівлі, в тому числі – надто багато палива, специфічні продукти тощо.
Ланца мав настільки яскравий «послужний список», що в ньому важко було знайти щось таке, за що його не заарештовували, від рекету до вбивств – були наявні всі можливі види злочинів. Його бійці тримали під контролем весь рибний ринок і миттєво знаходили управу на будь-кого, хто наважувався не підкорятися правилам його гри. Діяв він через профспілку, яка контролювала бізнес від штату Мен до Флориди.
Проте розвідники добре підготувалися і отримали цілу низку записів телефонних розмов, які могли запроторити Ланцу за ґрати назавжди. І тому на переговори з його адвокатом Джозефом Гереном вони прийшли не з порожніми руками і пояснили, що їх не цікавлять подвиги бандита, а їм потрібна допомога в розкритті шпигунської мережі Німеччини.
Адвокат повідомив, що клієнт готовий на зустріч із представником розвідки та співробітником окружної прокуратури за умови повної конспірації, бо одного факту цієї зустрічі буде достатньо для того, щоб придбати пару бетонних черевиків і так піти на прогулянку дном Іст-Рівер.
Дивно, але бандит швидко зрозумів суть проблеми і висловив принципову готовність допомогти вирахувати шпигунів. Справа рушила дуже швидко, і агенти розвідки під прикриттям мафії отримали доступ у саме нутро цього темного бізнесу. Їм скрізь було відкрито доступ, аж до можливості вийти в море з рибалками на їхніх шхунах. Відділ В-3 ледве встигав приймати і класифікувати інформацію, вираховуючи підозрюваних.
Ба більше, коли нитки розслідування привели до осіб, які працюють в офісах Манхеттена, бандити забезпечили доступ оперативних груп до цих офісів, де фахівці відчиняли сейфи та отримували доступ до документів, які їх цікавили. Це стало можливим завдяки взаємодії профспілок рибалок і працівників ліфтового господарства, які й забезпечували таємний доступ до потрібних офісів.
Крім того, коли підозрювані у співпраці з німецькою розвідкою діячі профспілок запланували влаштувати страйки в чутливих місцях, бандити просто фізично їх ліквідували.
Проте незвичайна активність Ланци привернула увагу босів мафії, і вся операція стала під загрозу. Тим більше що для повноти картини вже потрібна була взаємодія ірландських угруповань, а для цього потрібен був авторитет, вищий за Ланцу. Для цього треба було заручитися підтримкою Альберта Анастазії, який мав повноваження, чимось подібні до «верховного ката».