Уперше опубліковано: 22.01.2021

Автор: anti-colorados

І тут у мене був шанс з’ясувати це особисто, бо я представляв інтереси саме таких людей, і для них ми якраз і відсудили землю, частина якої була під виноградником. Точніше, ми потім дізналися конкретних осіб, бо позов був колективним і з професійної точки зору – цікавим.

Загалом дуже легко і швидко вдалося знайти відповіді на запитання з перших рук. Виявилося, що ці нові власники землі справді намагаються її продати, хоча оформлення на той момент ще не було закінчено. Деякі з них були готові видати довіреність на оформлення та продаж землі за зовсім смішні гроші, але просто зараз. Так до землі не ставляться корінні мешканці. Для «приїжджих» вона – ніщо, і це було очевидно.

Виявилося, що вони й не збиралися гарувати на землі і бажали краще мати «синицю в руках», ніж прокидатися на світанку. Ну, а татар вони люто ненавиділи ще тоді і пояснили, що краще подарують її «нашому», ніж продадуть татарину. Тоді я уточнив, що означає термін «нашому», на що було прямо сказано – «русскому». На уточнювальне запитання про те, чому саме «русскому», теж була відповідь про високі зарплати та пенсії, бо в них є газ і нафта. Це було за десять років до окупації.

Ну, а зараз саме ці пацієнти говорять про те, що вони хочуть у рідну говень, і нехай хоч каміння з неба почне падати. Що ж, ще великий філософ і гуманіст Захер Мазох якось влучно зауважив: «Бійся своїх бажань – вони можуть здійснитися!» І от говень прийшла з її принадами. І треба ж так статися, що ці самі зарплати і пенсії в самій рф почали стрімко падати, зате ціни вони побачили московські. Ну, й головне – між приходом говені та камінням з неба є безліч відтінків сірого. Один із них виглядає ось так:

Вони просто заходилися в камланнях, проклинаючи Україну, неначе вона їм «люто в душу»… як там у Леся? Так, на Крим особливої уваги не звертали, але в іншому сенсі: нікого з місцевих там не мордували, як вони це робили і роблять із кримськими татарами. Кримчани Україну ненавидять люто, бо вибір був у них невеликий – або подивитися на себе в дзеркало і починати щось робити, або лежати з розкритим ротом і нарікати на когось, хто не забезпечує їм потік до рота. Ну, ось він пішов.

Адже якщо вам так ненависна Україна, то це – ваш вибір і ваш багаж. Тягніть його чесно і без винятків. Адже не можна ненавидіти Україну, але бажати отримати воду з України. Все входить у вартість квитка. Ви сподівалися, що вас путін напоїть? Та не питання, тільки чи будете ви це пити, чи вже швидше – їсти?

Ви хотіли й цього в тому числі. Тож тепер смакуйте і робіть, як сомельє, – набирайте це в келих, відчувайте запах, а потім – пийте маленькими ковтками, щоб відчути всі відтінки та нюанси смаку. Адже це і є «рідна говень», яка до вас прийшла, і вона зробила це натурально. Якщо вам здавалося, що півень – герб цієї говені, зліплений із цього продукту, – це кумедно, то чому б вам зараз не скуштувати цієї півнятини?

А, між іншим, це далеко не все, а просто місце, з якого ці відтінки починають помічати. І каміння з неба – це ще не кінець! Словом, не можна людей повністю позбавляти «сбычи мечт», і після деокупації Криму треба докласти всіх зусиль, щоб ці «чудові люди» таки змогли знайти своє щастя під Читою, Сиктивкаром чи Лабитнангами. Адже сказав Мазох: бійся бажань, а ні – отримай і розпишись!

Від Svitlana

2 коментар до “Про каміння і г****провід (Частина 3)”
  1. ЗСУ (і потім WTC) должен сделать свою работу: ваньку в хлев, с его скотской “культурой”, евродебила на нары за предательство цивилизации, ковбоя к коровам и быкам на ранчо, азиатов домой, доедать рис. И можно будет начать строить человека разумного.

  2. ” і після деокупації Криму треба докласти всіх зусиль, щоб ці «чудові люди» таки змогли знайти своє щастя під Читою, Сиктивкаром чи Лабитнангами.”-сподіваюсь, що Бурятія та Комі теж стануть незалежними. Так що ті “чудові люди” їдуть кудись далі!

Коментарі закриті.