Навколо «Сі Бриз» (Частина 1)

Уперше опубліковано: 05.07.2021

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Зараз в акваторії Чорного моря проходять міжнародні військово-морські навчання «Сі Бриз», від яких росіян корчить і вивертає просто зі страшною силою. Вони намагаються зобразити щось страшне, невідворотне й безперечно могутнє, проте слід пригадати недавню історію для того, щоб усе стало на місце.

Адже підльоти-прольоти, пропливи-запливи – це демонстрація імітації, а от справжній морський бій має зовсім інший вигляд, і про це знають не лише англійці та американці, на чиєму рахунку безліч грандіозних морських битв, які вирішили результат війни, а й самі росіяни. Їм – насамперед слід згадати історію, яку вони намагаються люто забути.

Але спочатку слід уточнити, що це утворення, яке вони самі й без особливих підстав називають «росією», існує рівно 300 років. Саме в 1721 році цар Петро 1 провів ребрендинг «царства московського», васального Кримському ханству, на «російську імперію» і, відповідно – назвав себе імператором. Саме з того часу можна говорити про якісь історичні та військові аспекти цієї держави, бо решту історії там відкинули.

Вони не хочуть згадувати того, що царство московське аж до 1700 року платило васальну данину кримському ханові, а чолобитні листи на його адресу підписував той самий царик Петя, який через 21 рік самозвано став імператором. Тут немає сенсу поринати у специфіку легітимізації імператора, але Петруха – чистої води самозванець, і з нього такий самий імператор, як із якутського матеріалу – чорний трюфель.

Також вони не бажають згадувати і більш ранню імперію, коли царство московське на правах краю або республіки, як це зараз у них заведено, входило до складу Золотої Орди, і навіть не всієї Орди, а було частиною улусу Джучі. Через те що вони самі відкинули всю цю реальну історію, то можна говорити лише про три століття життя самостійної, а не васальної держави.

За цей час росія, як би вона при цьому не називалася, мала три епізоди активних морських боїв. Перший розтягнувся практично на сто років і був зумовлений боями з турецьким флотом. Бої ці відбувалися зі змінним успіхом, і через те що епопея тривала так довго, то не можна говорити про чиюсь рішучу перемогу. Ну, а те, що іноді росіяни наводять як блискучі битви на морі, запорозькі козаки не раз виконували на легких човнах, і тут росіянам хвалитися явно нічим.

А плюс до того, основний турецький флот оперував не в Чорному, а в Середземному морі, і в класичному розумінні битви флотів так жодного разу і не відбулося. Росіяни воювали з невеликою прикордонною флотилією, яка квартирувала в Чорному морі. Якщо врахувати всі ці чинники, стає зрозуміло, що про цей епізод історії краще докладно не згадувати.

Другий відрізок історії, в який вмістилися дії російського флоту, належить до періоду «Першої Кримської війни» 1853–1856 років. Знову ж таки, сенсу занурюватися в деталі цієї війни немає, але просто зазначимо, що саме морських битв росія уникала до останнього і врешті-решт утопила в Севастопольській бухті весь свій флот. Гадаю, що і Друга Кримська закінчиться тим самим. Ну, а тоді росіяни втопили кораблі і стали воювати на суші, де їх і розбили, внаслідок чого вони підписали принизливий мирний договір про демілітаризацію Чорноморського басейну.

(Далі буде)