Автор: anti-colorados
Александр витратив сім місяців на облогу Тіра, побудував мол до його стін, зібрав флот із союзних йому царств і таки зруйнував його стіни. Армія увійшла в місто й захопила його повністю. Александр увійшов у храм та здійснив жертвопринесення. Але фінал був одразу після цього. За тими самими правилами, місто, що не здалося і було захоплено силою, полководець віддавав своєму війську на пограбування строком на три дні. У цей час його солдати могли робити що завгодно і, безумовно, – робили.
Кожен узяв собі здобичі стільки, скільки міг, а там було що брати, бо місто було одним із найбагатших на той час. Але простим солдатам переважно діставалася здобич у вигляді місцевих жителів, яких вони одразу продавали работоргівцям. Практично все населення було продано в рабство, крім чоловіків призовного віку. Їх усіх стратили приблизно так, як через три з половиною сотні років стратили Христа. Тобто їх розіп’яли на хрестах, а хрести встановили вздовж берега моря. І це було хоч і жорстоко, але в рамках тих правил, які тоді визнавали всі.
Але повернімося в наш час. Пройшовши десятки кровопролитних воєн, Західна цивілізація дійшла висновку про необхідність прийнятних для всіх правил ведення війни, щоб уникнути нікому не потрібних втрат і руйнувань, що й почали оформлювати в багатосторонніх документах, які почали називати конвенціями. Міжнародні конвенції, що регулюють правила і звичаї ведення війни, почали прийматися з середини XIX століття: першу Женевську конвенцію було підписано у 1864 році, а ключові норми закріплено в Гаазьких конвенціях 1899 і 1907 років та Женевських конвенціях 1949 року з наступними протоколами. Ці документи стали основою сучасного міжнародного гуманітарного права. Упорядковано виглядає це приблизно так:
Основні етапи прийняття конвенцій
| Рік | Документ | Основний зміст |
| 1864 | Перша Женевська конвенція | Захист поранених і хворих воїнів на полі бою. |
| 1899 | Перша Гаазька конвенція | Конвенції про закони і звичаї сухопутної війни; обмеження застосування деяких видів зброї. |
| 1907 | Друга Гаазька конвенція | Перегляд і розширення правил ведення війни на суші й морі; закріплення норм звичаєвого міжнародного права. |
| 1925 | Женевський протокол | Заборона застосування хімічної та біологічної зброї. |
| 1929 | Женевська конвенція | Захист військовополонених |
| 1949 | Чотири Женевські конвенції | Комплексний захист поранених, хворих, військовополонених і цивільного населення. |
| 1977 | Додаткові протоколи I і II | Уточнення правил для міжнародних та внутрішніх збройних конфліктів. |
| 2005 | Додатковий протокол III | Новий захисний символ – Червоний Кристал |
Із цього випливає, що найдокладніше виписану конвенцію, яка досі є базовою і відхилення від якої вважається воєнним злочином, було створено у 1949 році, і тому всі війни, які велися до цієї конвенції, не можуть оцінюватися з погляду її положень. А все це до того, що якщо починати копати глибше 1949 року, діятиме принцип «Чим далі в ліс, тим товщі партизани».
Усе це до того, що сусідні країни мають таку величезну шафу зі скелетами, що якщо її відкрити, то звідти вивалиться стільки, що навіть їсти не захочеться. І тому вимагати «любові» чи якогось м’якого ставлення від мешканців інших країн, а тим більше від сусідніх – вершина наївності або дурості. Тому коли мова заходить про взаємини з нашими сусідами, виключаючи курник і білокурник, які ніколи не визнавали жодних норм і правил та діяли як варвари, слід мати на увазі все те, що зазначено вище, і розуміти просту істину.
(Далі буде)