Автор: anti-colorados
Але, з іншого боку, якщо уважно придивитися до цієї самої карти, то ті самі обставини, що вказуються як визначальні для виникнення самого явища «Дивної війни», приводять до зовсім інших висновків і змушують дивуватися, як жонглювання фактами на очах у всієї публіки дає такі результати. Якщо зовсім просто, то з цієї самої карти випливає те, що якби Британія і Франція вирішили оголосити війну Польщі, то в такому разі у них виникла б та сама проблема, про яку розповідають історики. Без згоди Німеччини цей номер навряд чи пройшов у принципі.
Але у випадку Німеччини цієї проблеми немає. Франція мала і зараз має досить великий сухопутний кордон із Німеччиною, і з військової точки зору вона не мала жодних проблем із початком військової сухопутної операції проти Німеччини, починаючи з того самого 3 вересня. Зрозуміло, що французи зараз про це не розкажуть, але якщо добре покопатися в їхніх архівах, то напевне знайдуться оперативні плани вторгнення в Німеччину. Вже якої вони будуть свіжості – інше питання, але те, що вони були і що їх можна і потрібно було допиляти (якщо це потрібно) і реалізувати ще у вересні 1939 року, не викликає жодного сумніву.
Ба більше, Велика Британія могла ефективно блокувати німецькі порти і влаштувати Рейху морську блокаду кращу за ту, що Німеччина спробувала влаштувати самій Британії, але трохи пізніше. А як відомо, військова промисловість Рейху сильно залежала від постачання сировини з-за кордону. Між іншим, у Берліні це чудово розуміли, і «кохання по яснах» із совком, зумовлено, зокрема, можливістю морської блокади з боку Великої Британії.
Це випливає з простого факту, Домашній флот Великої Британії був навіть надмірним для того, щоб здійснити подібну операцію, бо навіть до кінця війни Німеччина не змогла не те що відновити свій Флот Відкритого Моря і хоч якось наблизитися за могутністю до того, що було під час Першої світової, а й навіть не змогла створити хоча б щось, здатне системно протистояти невеликій частині Королівського флоту Великої Британії, що оперувала біля Островів.
Між іншим, і наявність відповідних планів союзників, і сама можливість їх реалізації виникали не лише з союзницьких зобов’язань перед Польщею, а й за умовами Версальського миру, що поклав край Першій світовій війні. На Німеччину було накладено обмеження різного характеру, і до 1939 року Рейх уже відкрито ігнорував їх усі як щодо зайнятої Рейнської демілітаризованої зони, так і чисельності та складу збройних сил. Ба більше, Рейнська область завжди була збройовою кузнею Німеччини, і зрозуміло, що з демілітаризованої вона перетворилася на мілітаризовану, а Вермахт, Люфтваффе і Крігсмаріне росли, як на дріжджах.
Кожен із цих пунктів уже давав право застосування сили проти Німеччини, а тим більше це право з’явилося після нападу на союзника. Крім того, практично всі боєздатні сили Вермахту і Люфтваффе було кинуто на Схід для війни з Польщею, а західний напрямок залишився навіть без адекватного прикриття. Тобто момент нападу на Польщу був ідеальним для початку сухопутної операції французьких військ. Німеччині просто не було чим протистояти, і якби вони почали операцію 3 вересня, ще дуже велике питання, хто б де опинився швидше – німці у Варшаві чи французи в Берліні. Адже очевидно, що за такого розкладу Генштаб сухопутних військ Німеччини змушений був би знімати війська з польського напрямку і поспіхом гнати їх на Захід. І тоді поляки могли отримати шанс розбити решту військ противника вже власними силами.
Звідси виникає розуміння того, що там вичікував совок до 17 вересня. Треба було переконатися, що французи справді проґавлять цю можливість. Сталін просто не міг повірити в те, що французи упустять такий шикарний момент, щоб мінімальними зусиллями розгромити Німеччину або змусити її зупинити наступ на Польщу і вийти на якесь перемир’я.
(Далі буде)