Крок у війну (Частина 2)

Автор: anti-colorados

А далі треба дивитися дуже уважно. Німеччина напала на Польщу вранці 1 вересня 1939 року. Це не було несподіванкою ні для кого. Москва точно знала, коли і як це станеться, з першоджерела, бо за десять днів до цього, в ході інтенсивних переговорів з німецькими товаришами не просто обговорила вторгнення Вермахту в Німеччину, а й власні дії в Польщі. Це треба було зробити для того, щоб армії двох дружніх і практично союзницьких країн не влізли в зарубу просто випадково.

Ми взагалі вважаємо, що введення червоної армії в Польщу 17 вересня було викликано не лише тим, щоб підставити Німеччину під можливе оголошення війни союзниками, а й з більш прагматичної причини – щоб власні військові не захопились і не зламали плани довгої гри. Тому Польщу практично повністю захопили німецькі війська, які потім відступили і віддали совку його частку, обумовлену в москві на місяць раніше.

А от реакція прямих союзників Польщі – Англії, а особливо – Франції, виявилася дивною і не цілком логічною. Адже розвідки цих країн знали про концентрацію та розгортання військ біля кордонів Польщі, загалом їм було відоме значення операції «Вайс». Це означає, що ні для Лондона, ні для Парижа це не було шоком і вони були готові до такого розвитку ситуації, але війну вони оголосили лише 3 вересня. Це при тому, що рівно через два тижні червоні армійці вже прийшли на «розбір шапок». Тобто найперші дні мали вирішальне значення, а в цей час союзники мовчки стояли осторонь.

А все тому, що питання оголошення війни в цих країнах регулюються не бажанням чувака з маленькими чи великими вусами, а іншим чином. Крім того, в цьому випадку не було агресивних дій ні проти Англії, ні проти Франції, йшлося про агресію щодо їхнього союзника. Тож лише 3 вересня війну таки було оголошено. Але оголошення війни та вступ у неї – різні речі, і це можна було спостерігати аж до другої декади травня наступного, 1940 року. Цей час має власну назву «Дивна війна», і вона справді була більше ніж дивною.

Пояснюючи цей феномен, європейські історики звично розкладають політичну карту і вказують, що ні сушею, ні морем союзники ніяк не могли забезпечити підтримку Польщі, і загалом це всіх влаштовує. Але якщо подивитися на те, що відбувається біля наших кордонів і як діють наші партнери (не союзники) просто зараз, виникає низка запитань, наприклад про те, як у такій ситуації можна було діяти і Англії, і Франції. Суто технічно варіантів тут – безліч.

Із них найпростішим з військової точки зору виглядає перекидання до Польщі англо-французького експедиційного корпусу ще за місяць або два до початку бойових дій. Напевно, це вплинуло б на перебіг подій. Або просто – організувати постачання до Польщі озброєнь, щоб наситити польську армію адекватними та сучасними системами озброєнь. Судячи з того, як поляки билися навіть після поразки їхньої країни, за наявності відповідного озброєння вони могли б насипати перцю так, що дядькові Адіку стало б зовсім печально.

Знову ж таки, в той момент, коли європейські історики тицяють у політичну карту і розповідають про те, що союзники ніяк не могли надати Польщі допомогу тому, що і з моря, і з суші їх від Польщі відділяла Німеччина, можна поставити одне просте запитання, наприклад, такого плану: а коли укладалися союзницькі договори, Німеччини між ними не було? Тобто 1 вересня розпочинається війна, і генштабісти Британії та Франції вперше розгорнули карту і тут – прозріли! Між ними – Німеччина, а цього ж ніхто передбачити не міг.

(Далі буде)