Про жадібність і фраєра (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Майже чотири з половиною роки світ спостерігає події, з яких слід зробити певні висновки всім розсудливим людям, і особливо – урядам країн. Але, як завжди, вчитися на чужих помилках і прикладах не заведено і обов’язково треба пройтися по граблях, щоб щось таке почало доходити до власної свідомості. І світ пішов у цей грабельний похід, а з лютого поточного року темп ходіння по граблях тільки збільшився, і лише зараз починається усвідомлення того, що взагалі відбувається.

А відбувається те, що без якогось адекватного плану розвитку суспільства та гідних цілей цього розвитку, швидше за все, країну та її населення заноситиме в дикість до такого ступеня, коли та виплеснеться назовні дикими хвилями з кривавою піною. Так сталося з курником, який став швидко багатіти на продажах природних ресурсів, і насамперед – нафти. Нафта зараз перетворилася на аналог сильного та руйнівного наркотику, зловживання яким призводить до найтрагічніших наслідків.

По приклади не варто ходити кудись надто далеко. Лівія, Венесуела, Ірак, Іран і тепер курник – чітко показують, як нафта розбещує, а потім веде країни до потрясінь та катастрофи. Точніше, не сама нафта, а гігантські доходи від її торгівлі, гідної утилізації яких так і не було знайдено. У результаті виходить парадоксальна ситуація, коли багатства, що течуть рікою в конкретну країну, породжують якусь патологічну жадібність і бажання щось захопити у сусідів.

Просто згадаймо про те, як дві найбагатші на нафту країни – Іран та Ірак – десять років вели війну за те, щоб захопити відносно невеликі шматки території одна одної. У результаті статус-кво зберігся і ніхто не досяг рішучого успіху, але при цьому вони заплатили за це досить високу ціну як у матеріальному плані, так і людськими життями. Згідно з відкритими джерелами, втрати сторін виглядають приблизно так:

Втрати Ірану

• Вбиті та зниклі безвісти:
  • оцінки варіюють від 125 000 до 180 000 осіб;
  • за даними іранської влади – 183 621 убитий.
• Полонені: щонайменше 70 000 осіб.
• Поранені: частина від загальних 1,5 млн поранених на обидві сторони.
• Мирні жителі: понад 20 000 загиблих внаслідок ракетного обстрілу («війна міст»).

Втрати Іраку

• Вбиті та зниклі безвісти:
• оцінки – близько 250 000 осіб;
• за іракськими даними (1986 рік) – не менше 258 000 убитих.
• Полонені: щонайменше 45 000 осіб.
• Поранені: частина від загальних 1,5 млн поранених.

А, між іншим, обидві країни мали тоді й мають зараз величезні запаси нафти і могли б просто добувати її, а отриманий від експорту прибуток вкладати у розвиток інфраструктури, створення якихось інноваційних виробництв і робити життя свого населення легким та приємним. Але ні, жадібність узяла гору, і зрештою вони вирішили зайнятися звичною справою – вбивством сусідів. А для того щоб вбивати було легше та ефективніше, почали вливати свої нафтодолари в гори зброї, яку десять років перетворювали на мотлох на полі бою.

(Далі буде)