Нарешті, сумнів № 3. Я зазирнула в Етимологічний словник української мови. Словник Фасмера, про який згадував автор коментаря, я теж дивилася, але щодо слова «редкий» він загалом збігається з українським Етимологічним словником (і в нашому більше даних), а слово «жидкий» мене поки що не цікавило.
У наведеному нижче фрагменті етимологічного опису я зберегла відповідники з інших мов (слова після першого тире) і версії походження (слова після другого та після третього тире); перелік джерел після Фасмера перед останнім рядком вилучила:
Отже, походження цього слова виводять із праслов’янського redъkъ, утвореного від кореня *redъ, і вказують на історичну спорідненість зі словами уже звичної в таких випадках литовської мови (два слова зі значеннями «рідкий, рідкісний» та «сито, решето»), а також латиської мови (два слова зі значеннями «рідкий», «мережа, невід»), латини («мережа, невід», «рідкий») і, зрештою, з індоєвропейським словом зі значенням «нещільний, рідкий, розходитися».
Як бачимо, у трьох мовах наведені слова тлумачаться як «рідкий». Це про «рідину» чи про «частоту»? Ось мої сумніви:
- Якщо в латині rarus – «рідкий», то за словом «раритет» можна припустити, що це не про «рідину», а про «частоту».
- Якщо перекласти литовською і латиською мовами російське «жидкий», щоб виокремити саме це значення, то отримаємо слова з іншими коренями, а не ті, що наведено в етимологічному описі: «жидкий» = литовською skystis, латиською – šķidrums. Отже, у наведених вище споріднених словах могло бути значення «частоти», а не «рідини».
- Зв’язок «частоти» з решетом, ситом, неводом, ознакою «нещільний» цілком можна зрозуміти. А як простежити зв’язок з «рідиною»? У російській мові ці значення пішли в різні слова. Але якщо в інших мовах вони передаються одним словом, то чому? Якою асоціацією вони пов’язані? Суміжністю води (=рідини) і неводу?
Ось таке дивне слово «рідкий». З одного боку, в ньому є значення «рідини», яке пояснити важко, спільнокореневих слів із цим значенням вкрай мало, як воно сформувалося – для мене поки що загадка. З іншого боку, в нього є значення «частоти», яке випливає з дуже давніх слів і цілком логічно пов’язується з поняттями простору і часу. Але іноді це значення затьмарюється значенням «рідини» настільки, що хочеться (або мовознавці радять) вжити синоніми на місці слова «рідкий», щоб не виникло двозначності: якщо випадок – то «рідкісний», якщо зустрічі – то «нечасті», якщо гребінець – то «негустий». І зверніть увагу: це все синоніми до значення «частоти». А які синоніми до слова «рідкий» у значенні «рідини» ви знаєте?
І начебто просте і звичне слово, правда ж?
> А які синоніми до слова «рідкий» у значенні «рідини» ви знаєте?
плинний
Базові агрегатні стани речовини – твердий, плинний (ось синонім) та газоподібний (також плазма, але то вже більш високі матерії). Перехід з одного стану до іншого при нагріванні – плавлення та кипіння (нп. лід у воду, вода в пару), в іншу сторону – затвердіння (для води замерзання) та конденсація. Газ в балонах – зріджений як калька з російської, або скраплений. Розрідження – більш про концентрацію, або в термінах цього допису – про частоту, хоча у фізіологічному сенсі якраз про втрату твердого стану (нп. мозку 🙂 )