Акценти (Частина 3)

У будь-якому разі, вся та публіка, яка намертво не зв’язана фінансами чи відвертими воєнними злочинами, вже зараз починає акуратно давати задню та міркувати про варіанти закінчення війни. І тут просто треба не проґавити  важливий момент. Якщо раніше йшлося взагалі про можливість закінчення війни, то тепер це питання вже знято, а замість нього обговорюються варіанти закінчення війни. Тобто суспільна свідомість уже рушила далі, і тут є ще один цікавий момент.

Буквально всім зрозуміло, що прутін і є основним ініціатором продовження війни, а розмови про групу яструбів – просто прояв обережності, щоб це не виглядало як пряма пред’ява фюреру. Ну, а зважати на Дугіна чи ще кількох ідіотів, які справді генерують щось своє, а не підігрують цареві, щоб сподобатися, було б просто смішно. Інші ж розкидають варіанти, немовби залишивши за дужками те, що всі вони можуть програтися так чи інакше за умови, що з улюбленим вождем трапиться щось непоправне. Ну, а самі варіанти виглядають приблизно так:

«Варіант 1 – СВО закінчиться цього року. Сценарій малоймовірний, адже ситуація на фронті реально залишається малорухливою, говорити про реальну нагоду звільнити ДНР до кінця літа не доводиться. Політично джерела фіксують посилення внутрішнього тиску на президента, проте володимир путін чітко демонструє, що закінчувати СВО у планах поки що немає.

Варіант 2 – до кінця року інтенсивність боїв на фронті знижується, сторони приходять до поступового зниження ескалації. Цей варіант окремі наші співрозмовники вважають за можливе, але превалює думка, що Україні залишилося недовго, а це означає, що спроби про щось домовитися може бути зірвано.

Варіант 3 – мобілізація, обмеження інтернету і тотальна війна ще на 5–10 років. Є певні групи, які мріють про такий результат. Але економічна ситуація та відсутність запасів навряд чи дозволять воювати так довго. Навіть якщо Україна серйозно ослабне. На жаль, дуже великої шкоди завдано вітчизняному нафтогазовому сектору, надто багато витягли з резервів. Навіть в уряді визнають, що запасів практично немає. Заморожування вкладів лише на деякий час дозволить перевести подих».

Знову ж таки, тут є припущення, що Україні насправді теж потрібно зупинитися і таке інше. Але судячи з того, що найближчими місяцями Сили оборони матимуть можливість оперувати ще більш важкими засобами ураження, які просто змітатимуть ті самі НПЗ і військові заводи, то тут ще велике питання, наскільки все це актуально з нашого боку.

Ну, а Сили оборони в цьому плані можуть грати відкрито і прямо заявляти про свої цілі. Так, уже заявлено про те, що на території курника знищуватиметься військова інфраструктура та логістика, яка так чи інакше працює на користь чоботів. Усіх попередили, і кожен може зробити свої висновки. А ось на окупованих територіях демонструється те, що в разі чого станеться і в самому курнику. Йдеться про винесення мостів, залізниці, морського транспорту та іншого. Можна простежити, які мости було зруйновано за останні кілька тижнів, і побачити, що все це відбувається на окупованих територіях.

Тобто ворогові сказано: ми можемо це зробити і на вашій землі, але поки що від цього утримуємося. Але це ж і посил нашим партнерам, який демонструє наші можливості, з одного боку, і нашу стриманість – з іншого. Це – важливий момент, бо Україна демонструє відкритий та цивілізований характер ведення бойових дій. Прутін цього не може робити за визначенням, і цим його треба бити чим частіше, тим краще.