Як бачимо, «рідкий» стосовно простору або часу вживається цілком собі звично, про що свідчать ілюстрації до цієї статті. І якщо повернутися до першої тези читача, то в цьому Словнику значення «рідини» і «частоти» подано як значення одного слова, а не два слова-омоніми. Можливо, їх не роз’єднували з огляду на значення № 2, що характеризує рідину за її «густиною» (в широкому сенсі).
Начебто все зрозуміло. Але мої сумніви тільки почалися.
Сумнів № 1. Повернімося до першого значення слова. На мою думку, тут спостерігається кільцеве тлумачення: «рідкий = у стані рідини». Це приблизно те саме, що пояснити, що друг – це товариш, а товариш – це друг. Тобто опис «рідкого» через «рідину» зрозуміти важко. Гаразд, зазирнімо у слово «рідина»: «Один зі станів речовини, проміжний між твердим і газоподібним». Якось не дуже допомогло. Звісно, добре, що це ми всі вивчали у шкільному курсі фізики, а якщо пояснити без термінів? Рідкий – це який? Мокрий? Той, що тече? А якщо він стоїть на місці?
Сумнів № 2. Ще один спосіб перевірити значення (та й походження) слова – подивитися на спільнокореневі з ним. Почнімо зі слова «рідко», адже що може піти не так? А виявляється, що слово «рідко» не стосується рідини (значення № 1, пам’ятаємо): «РІДКО. присл[івник]. до рідкий 2–5: рідко зварене борошно, рідко ростуть колосочки». А, крім слова, є ще й основа «рідко-», яка додається до інших основ та утворює складні слова, і тут знову стежимо за номерами значень: «РІДКО… Перша частина складних слів, що відповідає слову рідкий у 1 знач., напр.: рідкокристалічний, рідкопаливний, рідкоплинний, рідкоскляний; у 2 знач., напр.: рідкомолочний; у 3 знач., напр.: рідкобородий, рідкобровий, рідковолосий, рідкочубий; у 4 знач., напр.: рідковживаний, рідкоземельний».
Звідси – два висновки: (1) окремо взяте слово «рідко» означає НЕ «рідину», а «частоту»; (2) «рідкоземельний» – таке слово існує (хоча й з обмеженням у вживанні): «РІДКОЗЕМЕЛЬНИЙ, хім[ічне]., рідко. Те саме, що рідкісноземельний». І для повноти картини: «РІДКІСНОЗЕМЕЛЬНИЙ, хім[ічне]. Який належить до групи з 17 хімічних елементів, що мають однакову будову зовнішніх електронних рівнів їхніх атомів і є металами сріблясто-білого кольору, з подібними хімічними властивостями».
А що ж з іншими спільнокореневими словами: скільки з них стосуються «рідини», а не «частоти»?
Ось дані Словника української мови про слова, які тлумачаться через слово «рідкий» (слова з основою РІДКО- тут не наводимо):
| Тільки зі значенням «рідини» (значення № 1) | І «рідина», і «частота» (значення №№ 2–8) |
Тільки зі значенням «частоти» (значення №№ 3–8) |
| Рідина
Рідинний Рідиноподібний |
Ріденький, ріденько (№№ 2, 3, 5–8)
Рідесенький, рідесенько (№№ 2, 3, 5–8) Рідіти, рідшати (№№ 2–6) Рідкуватий, рідкувато (№№ 2–8) Рідота (тільки № 2) |
Рідкісний, рідкісно (тільки № 4)
Рідкісність (тільки № 4) Рідкість (№№ 3–6) |
Чи помітили ви певні прогалини щодо слова «рідкий» у значенні «рідина», шановні читачі? Першу з них ми вже з’ясували: слово «рідкий» у цьому значенні не має відповідного прислівника («рідко» – це про «частоту»). Друга прогалина – до цього слова нема дієслова з приблизним значенням «ставати рідиною» (як, наприклад, «зеленіти» = ставати зеленим). Рідіти, рідшати – це про густину вже наявної рідини. Чому так? Фізика?
(Далі буде)