Незвичний погляд. Непомітний вплив (Частина 2)

3. Ще один приклад кальки, який досі можна почути, – «відпустка по догляду за дитиною». Те, що це калька з російської, зрозуміло хоча б з того, що для передавання значення мети нам легше було б ужити прийменник ДЛЯ: відпустка для догляду. І цей термін саме так закріплено в Законі України «Про відпустки»: «Стаття 18. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку».

А от «догляд за дитиною» (а також за рослиною, шкірою, обличчям і так далі) – це, на мою думку, також калька, тільки більш прихована: це відповідник російського зразка «уход за ребенком», який цілком логічно в російській мові «розгортається» у сполучення «ухаживать за ребенком» (прийменник ЗА + орудний відмінок) на противагу нашому «догляд дитини» – «доглядати дитину» (знахідний відмінок без прийменника). І хоча у Словнику української мови зафіксовано обидві конструкції: «доглядати кого/що?» і «доглядати за ким/чим?», цитати з варіантом «доглядати за чим» узято з творів радянської доби, а приклади «доглядати що» – з творів дореволюційних класиків:

• «Робіть [діти], що знаєте, аби коло мене були, щоб було кому мене при смерті доглядіти (Г. Квітка-Основ’яненко);
• «І просить він доглянути його воликів любих…(М. Коцюбинський)

Зрештою, стосовно «догляду за дитиною» моя стійка мовна асоціація ще з часів дитинства – «глядіти дитину». Напевно, багато хто пройшов ці «курси батьківства»: поки батьки зайняті (на роботі чи в хатніх справах), треба доглянути молодшого брата чи сестру – нагодувати, почитати книжку, вкласти спати і так далі. Тож змістовному дозвіллю з друзями часто заважала саме ця причина: «Мені малого треба глядіти». І саме «глядять» не батьки (вони «доглядають», «ростять», «виховують»), а старші діти в сім’ї. І всі ці дієслова логічно передбачають знахідний відмінок (кого/що?), а не орудний з прийменником ЗА (за ким/чим?). Саме таку конструкцію вказано у Словнику для відповідного значення цього слова: «ГЛЯДІТИ кого, що. Те саме, що доглядати 1. – Але ж все-таки Килина глядітиме дітей, буде за няньку, – сказала Терлецька (І. Нечуй-Левицький)».

Отакі мої думки щодо конструкції «догляд за дитиною». Тож у повсякденному мовленні (а також в інших термінах) можна казати і про «догляд дитини», і про «догляд за дитиною», а сполучення «відпустка для догляду за дитиною» захищене від змін тим, що, по-перше, є терміном, який затверджено законом, отже, і змінювати його треба законом (якщо треба), а, по-друге, на думку укладачів Словника, воно не суперечить літературній нормі.

4. Реклама з Інтернету принесла сьогодні звістку про те, що в одному з міст України єдиний критий трек працює «при любій погоді». Тут поєдналися і лексична, і граматична калька. Лексична полягає в тому, що малася на увазі «будь-яка» погода (рос. «любая»), а не «мила серцю, дорога» (укр. «люба»). А граматична калька пов’язана з прийменником ПРИ: сполучення з іменником «погода» передає значення умови або часу, а для них в українській мові використовується прийменник ЗА з іменником у родовому відмінку: за наявності, за потреби (за яких умов?), за царя Гороха, за більшовиків (у яку епоху?). Якщо ж мається на увазі просторове відношення, то тут вживається прийменник ПРИ: «служити при дворі» або в сьогоднішній статті: «Ще й пишався тим, що став шісткою при такому крутому пахані». Тож у згаданій рекламі варто було б вказати, що цей трек працює «за будь-якої погоди».

Звісно, це не всі приклади «вбудовування» російських прийменникових конструкцій в українську мову, і добре, що ми їх помічаємо і намагаємося берегти свої мовні правила. Дякую читачеві за небайдужість і цікаву тему для обговорення!