Автор: anti-colorados
А другим могильником демократії є порушення принципу змінності влади. Будь-який, навіть чудовий персонаж практично гарантовано вироджується або в самодержця, що втратив береги, або у кривавого користолюбця, який уже гребе під себе, як бульдозер. Приклад прутіна наводити не станемо, бо в курнику ніколи не було й не буде ніякої демократії, тому що на неї там ніколи не буде попиту. Тому його фокуси для того, щоб 26+ років перебувати на троні, тут немає сенсу обговорювати.
Але таке можна легко спостерігати у країнах, де влада здійснюється у формі парламентської республіки. Про це ми вже писали, а тому – тут буде лише коротке нагадування «попередніх серій». Формально, як і з рівністю, тут – усе гаразд. Змінність влади суворо дотримується у вигляді максимальної кількості каденцій першої особи. Простіше кажучи, президент тієї ж Угорщини чи Німеччини обирається максимум два строки, після чого втрачає це право.
Але фокус у тому, що поняття «президент» і «влада» в такій конфігурації не ідентичні. Він не є посадовою особою, яка має максимальний набір владних повноважень. Такі повноваження має прем’єр-міністр, якого обирає вже не народ, а парламент. І він це може робити скільки завгодно разів, формально не порушуючи базового принципу демократії. А насправді це – подвійна доза отрути. Вона дає можливість правити ледь не нескінченно, як це було у випадку Орбана, Меркельші або тепер – Нетаньягу, і, по суті, найвища посадова особа обирається корпоративними групами парламенту, а не народом. Народу ж надано право обирати ніщо – президента, який має лише церемоніальні функції весільного генерала.
Ну, а в тому випадку, коли в одному місці змикаються два порушення принципу демократії – імунітет і змінність влади, можна говорити про те, що це лише питання часу, коли з демократичної шкаралупи вилупиться черговий фюрер. Це просто щастя, що виборець став настільки сопливим і зніженим, що прямо обирає якусь тупу розмазню чи голосує за партії, що являють собою табун такої розмазні, а якщо раптом з’явиться харизмат калібру Адольфа Алоїзовича? Жодні запобіжники не зможуть зупинити його поступ до вершин влади, а безкарність, закріплена конституцією, буде для нього бажаним призом.
У результаті Україна легко обирає собі двічі зека, а США – засудженого шахрая. Депутати, які зі звичайних, не надто заможних громадян стали мультимільйонерами завдяки своїм постам, спокійно відвалюють після закінчення свого мандата, і контрольні органи не мають до них жодних запитань у стилі: «Откуда дровишки?» І зрозуміло, що немає процедури переходу влади, коли колишні не лише здають справи, а й проходять незалежний аудит їхньої діяльності для того, щоб у разі виявлення порушень – розпочати розслідування, крапку в якому поставить суд.
Нічого цього немає, і тому десь там угорі демократія закінчується однозначно і починається синекура. Ну, а це гасло «Свобода, рівність і братерство» стає епітафією на могилі демократії.
Рівність у більшості своїй, це утопія, завжди знайдуться більш рівні. Ідеальної форми державного устрою немає, є більш менш прийнятні саме в цей час. Навіть з диктатури зрідка виходили гарні речі і давали поштовх розвитку країн (хоча таки дуже рідко). І про рівність демократії, скільки рабів повинен був мати громадянин на батьківщині демократії?
До речі, чув новину, що в Угорщині, парламент проголосував норму, що конкретна особа, посаду прем’єра, може займати не більше 2х строків.
Справедливості заради, варто відмітити, що процедури зняття імунітету, як правило, існують (через парламент), і час від часу їх таки застосовують. Навіть в Україні.
> а якщо раптом з’явиться харизмат калібру Адольфа Алоїзовича?
Та в нас, власне, шось подібне й відбулося. Тільки попит був на різну харизму: в німців — на реванш за Першу світову, а у виборців в Україні — на “пожрать, поржать і потрахаться” (з урахуванням спектру сміхуєчок харизматика).
Є ще одна річ яка веде демократію у прірву. Це примат прав над обов’язками. Всюди чутно про права людини а от про її обов”язки зась. Табу. Бо відштовхне виборців.
Вважаю, що одним із чинників, що сприяє приходу бидла до влади є виродження класичних еліт. Необхідними критеріями елітарності, крім звичних, і на мою думку – факультативних, як то: фінанси, соціальне становище, включення в політичний процес, тощо – вважаю наявність якісної класичної освіти та суб’єктивне усвідомлення спорідненості з державою. За приклад пропоную взяти королівську сім’ю Британії. У них немає необхідності подобатися будь-кому, а це дає можливість керуватись, при необхідності прийняття рішень, тільки інтересами держави, не вподобаннями народу, а саме держави. А тому, при появі різної погані, яка буде шкодити державі настільки очевидно, у способах вирішення проблеми вони навряд чи будуть себе якось обмежувати, зважаючи на багатий історичний досвід. Надіюсь, що так.
Вони не мають повноважень. І рішення самостійно можуть ухвалювати лише щодо парочки нагород, і все. Що толку?
Ну й, крім того, немає в Україні подібного, й ніколи не було, після часів окупації скандинавами.
Повноважень від кого? Тому, хто хоче зробити щось для держави не потрібні жодні повноваження. Необхідне розуміння, що потрібно робити, як це зробити, які це матиме наслідки для держави та виконавця і готовність прийняти ці наслідки. А самостійно ухвалювати будь-які рішення стосовного всього може кожна людина.
> Тому, хто хоче зробити щось для держави не потрібні жодні повноваження.
Правильно, як і приналежність до монаршої родини, яку Ви чомусь поставили за приклад.
Може це і не толерантно,але напишу декілька тез:
1. Люди не рівні по народженню,здібностям та розумовим спроможностям.(Спостереження з школи,ВУЗу,місць роботи)
2.Люди ,у більшості своей ,пливуть за подіями та не мають ні бажання,ні здібностей щось змінити.(Числені бесіди з співробітниками та спостереження за виборчими процесами на голосуваннях усіх рівнів виборів.)
3.Більшість людей не використовують критичне мислення навіть у звичайному житті(числені приклади побутових,професійних травм,спостереження за виконанням ПДД та інше)
4.Пам”ять людини мае особливості по “забуванню” негативного досвіду,тобто підсвідомість людини здатна розвернути погані подіі на щось позитивне.( Відстояла у черзі за молоком з 5-00 до 9-00 ,але яке смачне було совхозне молоко).
5.У сталій системі,якій більше 5 років,усі керівні посади зайняті людьми яких вже підвищувати нема за що,а звільняти теж нема за що-тобто людьми які досягли посади на рівень вище своіх здібностей.(Один із законів Мерфі).
6.Вік людини не е його перевагой,а е вадой.(до 30 років ще нема досвіду та освіти для керування,а після 55-60 вже нема бажання,здоров”я працювати ,цифри приблизні,з власного досвіду)
Якщо коротенько підвести висновок- загальне,рівне та таемне голосування за будь якого кандидата на будь яких виборах,де виборець не мае можливостей особисто знати кандидатів -це маніпулятивний процес.Завжди е 3 теми,які цікавлять людей і гра на яких призводять до майже гарантованого росту рейтинга будь якого кандидата.Ці теми “Жадібність”,”Страх” та “Лень”.”Дурним” -треба обіцяти безкоштовні блага з неба,”Звичайних”-лякати будь-чим,навіть “путін нападе”,”Розумним” розказувати шо “усе вирішено,ваш голос нічого не вирішить,підіть краще на шашлики”. Ось вам і результат,голосують ті що за гречку продались або ідейні,які розуміли катастрофу,але іх завжди мало.
Вихіду гарного з ціей світовой пошесті виборчого безладу я не бачу. Тут треба ламати триаду “Прямі”,”Таемні” та”Загальні” вибори.Як кажуть оберіть 2 з 3 пунктів.
> Тут треба ламати триаду “Прямі”,”Таемні” та”Загальні” вибори.Як кажуть оберіть 2 з 3 пунктів.
Щодо ламання складової «прямі» — от у США вибори президента формально не прямі. Також і там, де основні повноваження в голови уряду (Угорщина, Німеччина), вибори головної дійової особи держави також не прямі. Також у парламентських республіках часто і президента обирає парламент, чи державні/федеральні збори (Угорщина/Німеччина). Чи дає це якусь перевагу, скажімо, в Німеччині? Не знаю, можливо, дає. Щодо США та Угорщини, здається, очевидно, що точно не дає.
Я б іншим пунктам приділив увагу. Навіщо потрібна”таемність” вибору?Точніше,кому вигідна?-відповідь проста-махінаторам з бюлетнями.Якщо я матиму можливість зайти на сайт виборчкому та побачити правильність свого голосуваня, та моіх рідних,то і можливість вкидів або інших зловживаннь меншае. З особистого досвіду,померла бабуся ще двічі була у списках виборців,і одного разу ще й спромоглась проголосувати.Тобто списки повні “мертвих душ”,які “голосують” за потрібного кандидата і виборком навмисно це робить. Друге питання,це вартість голосу доброчесного громадянина,платника податків та маргінала з 8 класами освіти,який працюе “у чорну”,живе у общазі та бухае кожного вечора.Вочевидь,шо у ціх громадян зовсім різні погляди на майбутне краіни.Один піде голосувати”Па пріколу” за торбинку з гречкой,оліей,цукром,а інший може обрати кандидата,який просувае “Армія,Мова,Віра”,бо ці цінності якось більш гарантують міць краіни на наступні 5 років…..Але “пріколістов” зазвичай більше.Ось тут виникае питання щодо “виборчого рейтингу”громадян.На мою думку треба якось ввести “Коефіціент адекватності” тобто молодь до 25 років мае 0.5 голосу,26-65(граничний пенсійний вік) повний голос,66-та вище знов 0.5 голосу. Повний голос може теж зменшуватись до 0.5 по декільком критеріям; -отримання судового вироку,-неявка на 2 голосування без поважной причини,-нехтування нормами суспільста( пияцтво,наркоманія…).
Ви кажете ,що це дуже складно та хто цим буде займатись,а я вам скажу,шо зараз ми усі вже оцифровані,пораховані та під наглядом влади.Рік тому на блок-постах питали паспорт та водійське посвідчення,а зараз наводять планшет на номер авто і випадае уся інфа,ПІБ,адреса,військовий стан,банківські картки та інше.
> Я б іншим пунктам приділив увагу. Навіщо потрібна”таемність” вибору?Точніше,кому вигідна?-відповідь проста-махінаторам з бюлетнями.Якщо я матиму можливість зайти на сайт виборчкому та побачити правильність свого голосуваня, та моіх рідних,то і можливість вкидів або інших зловживаннь меншае.
Ви знаєте, дуже хотілося би з Вами погодитися, але не вдається. Точніше, я можу з Вами погодитися, що таємність вигідна махінаторам з боку організації процесу виборів. Проте відкритість вигідна махінаторам з боку виборців. Відкритість даватиме можливість виборцям продавати власні голоси, не ризикуючи засвітитися на незаконній фіксації (як-от фотографуванні бюлетеня в кабінці для голосування, чи «каруселі»).
> Друге питання,це вартість голосу доброчесного громадянина,платника податків та маргінала з 8 класами освіти,який працюе “у чорну”,живе у общазі та бухае кожного вечора.Вочевидь,шо у ціх громадян зовсім різні погляди на майбутне краіни.Один піде голосувати”Па пріколу” за торбинку з гречкой,оліей,цукром,а інший може обрати кандидата,який просувае “Армія,Мова,Віра”,бо ці цінності якось більш гарантують міць краіни на наступні 5 років…..Але “пріколістов” зазвичай більше.
І от усі вони залюбки продадуть свої голоси, і все буде чисто. Тобто, складової «таємність» без ламання складової «загальність» не спрацює точно. Але і з ламанням не факт, що спрацює. Так, голоси стануть дорожчими, але ж їх і менше стане. Навіть освітній ценз не гарантуватиме порядності.
> На мою думку треба якось ввести “Коефіціент адекватності” тобто молодь до 25 років мае 0.5 голосу,26-65(граничний пенсійний вік) повний голос,66-та вище знов 0.5 голосу. Повний голос може теж зменшуватись до 0.5 по декільком критеріям; -отримання судового вироку,-неявка на 2 голосування без поважной причини,-нехтування нормами суспільста( пияцтво,наркоманія…).
В деяких країнах віковий ценз діє залежно від рівня виборів. Так, у участь у місцевих виборах може бути з 16 років, а в національних — з 18. Люди вчаться вчитися на своїх помилках на не такому критичному, й водночас ближчому до них практично рівні. У деяких країнах іммігранти, які навіть ще не отримали громадянства, вже можуть голосувати за представників до місцевої ради іммігрантів.
Дякую за гарну статтю!
З приводу імунітету у депутатів і вищих посадових осіб – в більшости країн він має обмеження, наприклад, в стенах парламенту, Але штрафи за порушення ПДР платять усі. У нас поки що людей при владі сприймають якнабожителів. І обирають депутатів, не користуючись розумом. А після цього все вішають на президента всіх собак..
До речи про “двічи несудимого” – його опонетка не має судимости, бо відповідну статтю нардепи успішно скасували.
Трамп продовжує наполягати, що Джорджа Мелоні неодноразово просила його про спільне фото на саміті G7 у Франції.
“Вона, мабуть, рада, що я з нею поговорив. Мені не довелося з нею говорити…Вона благала мене сфотографуватися з нею! Вона так сильно хотіла сфотографуватися зі мною. Я б не зробив цього, але мені було її шкода”, – стверджував американський президент.
https://www.youtube.com/watch?v=93I78zXJy1I