Автор: anti-colorados

Практика показує, що саме такі приклади зараз можна побачити навіть без телескопа чи мікроскопа, бо куди не кинь оком, воно колоситься з тим чи іншим ступенем інтенсивності. Ну, гаразд, не будемо виключати й того, що за наявності бажання по судах можна затягати і кристально чистого персонажа, який опинився при владі. Мабуть, імунітет якраз і розрахований на те, щоб саме такі люди могли працювати на благо вітчизни, бо вони не мають ганебного бекграунду і влада їм потрібна не для того, щоб упиватися її можливостями.

Але в такому разі імунітет повинен мати чітко обмежений вигляд. Простіше кажучи, імунітет може давати відстрочку від можливої відповідальності на період здійснення повноважень, але не більше. А в нашій, і не тільки в нашій конституції ця норма має глибший, і, на мій погляд, катастрофічний вигляд. Норма звільняє від відповідальності за всі дії, пов’язані з виконанням обов’язків, наприклад – президента. Просто вдумаймося в це.

Адже ми пам’ятаємо Нюрнберзький трибунал, який уперше чітко і безпосередньо вказав на те, що виконання злочинних наказів не звільняє від відповідальності за діяння, вчинені в їхніх рамках. Але ж хтось ці накази віддає? Просто уявімо, що Адольф Гітлер теж постав перед цим самим трибуналом, а в конституції Третього Рейху є та сама демократична норма імунітету за всі дії, пов’язані з виконанням повноважень.

Якщо його судять судді з демократичних країн, він цілком міг би апелювати до цієї норми і вказати на її наявність у конституціях країн, які його судять. І виходить, що той, хто віддав злочинні накази, – красунчик, а ті, хто його виконав, – ідуть на вішалку. Абсурд? Безперечно! Але ми живемо у світі цього абсурду, і просто подивіться на те, що зараз виробляє чубата істота за океаном. А він упивається своєю безкарністю, яку остаточно затвердив Верховний суд США.

Плювати на те, що його тарифи визнано не просто незаконними, а натуральним актом викрадення повноважень у Конгресу. Ну, захотілося це зробити старому, і що ви йому за це зробите? А під час першої каденції, коли було запущено процедуру імпічменту з приводу втручання росії в хід президентських виборів на користь Додіка і далі – мотивації прутіна для цього втручання, що прямо виводить на питання про шпигунство, комісія спецпрокурора Мюллера дійшла висновку про те, що могла б висунути звинувачення, якби фігурант не був президентом.

Простіше кажучи, тут рівністю перед законом навіть не пахне, і все це свавілля відбувається під прапорами демократії. Як виявилося, дід може розв’язати війну, в якій загине маса свого та чужого народу, просто для того, щоб покрасуватися, і знову ж таки йому за це нічого не буде. Він може використати зовнішню політику як качалку грошей у свої кишені, кишені своєї сім’ї, а також близьких друзів, і знову – йому нічого не буде. І це вже не кажучи про його шахрайський та педофільський бекграунд. Імунітет!

Ось чому ця норма має працювати максимум як відстрочка. Щойно ти склав повноваження – все, вже жодні судові розгляди не зможуть відволікти тебе від здійснення владних повноважень, і тому – «пожалуйте бриться» в сенсі – йди до суду та відповідай за свої чудеса, які ти накоїв, зокрема, під час виконання найвищих посадових обов’язків. У тій самій Південній Кореї чи Бразилії цілком можуть притягнути до відповідальності і навіть посадити у в’язницю колишнього найвищого чиновника, а тут (і у нас) – повний імунітет треба розглядати як цвях у труну демократії. Але під цю норму потрапляє і величезна банда парламентарів, яка так само впивається своєю безвідповідальністю.

(Далі буде)

Від Svitlana

4 коментар до “Два могильники демократії (Частина 2)”
  1. У самому тексті Конституції, має бути і норма щодо дієвої люстрації посадової особи вірьовкою, за вчинену нею злочинною дією/бездіяльністю, що призвело до смерті або втрати території держави — України!!

    1. Та є в нас все в законодавстві щодо державної зради. Тільки дієвим будь-яке законодавство буде лише тоді, коли цінністю громадян буде верховенство права, а не верховенство “рєшанія вапросав”.

  2. Стаття 105. Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень. Це положення Конституції.
    А це рішення Конституційгого суду від 10 грудня 2003 року щодо тлумачення поняття “недоторканості президента“.
    1.1. Положення частини першої статті 105 Конституції України
    ( 254к/96-ВР ) треба розуміти так, що Президент України на час
    виконання повноважень не несе кримінальної відповідальності, проти
    нього не може бути порушена кримінальна справа.
    Де там звільнення від відповідальності за будь-які дії під час виконання обов’язків президента? Інша справа,що процедура імпічменту виписана так,що її застосування неможливе навіть теоретично. А крім того, весь державний апарат де-факто обслуговує президентську гілку влади,і так було за всіх президентів,без винятку.
    1.2. Положення частини першої статті 111 Конституції України
    ( 254к/96-ВР ) треба розуміти так, що конституційна процедура
    розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з
    поста в порядку імпічменту здійснюється без порушення проти нього
    кримінальної справи.

  3. В Південній Кореї ще треба пошукати колишніх президентів які не відправились в тюрму)

Коментарі закриті.