Автор: anti-colorados
Минуло десять років нещадної програми, в жорнах якої згинули мільйони, що дозволило вийти на такий рівень промисловості, щоб мати можливість почати воювати. А путін спочатку почав війну, а до тотальної казарми ще не перейшов, і це свідчить про те, що історію він не вчив, і копіюючи безліч прийомів, які використовували Сталін і Гітлер, він не вник у те, чому і навіщо вони робили саме так. Як відомо, підробка завжди гірша за оригінал саме тому, що вона копіює форму без розуміння внутрішньої ідеї, яка і привела до створення цієї форми.
Це якраз саме той випадок, коли наприкінці Другої світової в районі Владивостока здійснив вимушену посадку американський далекий бомбардувальник В-29. Його розібрали на гвинтики, скопіювали і випустили власний Ту-4. А потім з’ясувалося, що «лючки», призначення яких не вдалося встановити, були просто латками на місці пробоїн. Але їх також скопіювали один до одного. Зовсім інша річ, коли вдавалося отримати не лише зразки техніки та обладнання, а й тих інженерів, які з самого початку з ним працювали.
Весь повоєнний технологічний ривок, продемонстрований совком, зумовлено саме цим. З Німеччини трофеями було вивезено цілі заводи з усім обладнанням, сировиною, комплектуючими та різноманітними виробами на різній стадії готовності, але найголовніше – вдалося вивезти інженерів та конструкторів, які й вдихали життя в ці підприємства. Ось так уперед рвонуло все, від автоматів Какашникова до ракет і реактивних літаків. І між іншим, ширвжиток теж став з’являтися тільки тому, що було вивезено підприємства, які випускали швейні та пральні машинки, холодильники і все те, що простий совок навіть уявити собі не міг.
Але це був другий технологічний стрибок, і совки вже точно знали цінність не лише обладнання й технологій, а й їхніх носіїв – інженерно-конструкторського складу. Після війни вони могли все це забрати собі силою, а ось до неї – нічого подібного отримати нахрапом просто не було можливо. Всю цю індустріалізацію 30-х років було забезпечено роботою величезної групи інженерів, конструкторів та архітекторів, переважно з США, під керівництвом Альберта Кана.
Власне, кожне промислове підприємство, яке з’явилося у довоєнний період, було створено ним та його командою. Частина підприємств просто демонтувалася в США і потім – збиралася в совку, інша частина вже створювалася за його проєктом і наповнювалася спеціально закупленим технологічним обладнанням. Із закупівлею різних верстатів не було проблем, бо у світі тоді лютувала Велика депресія.
І ось саме ці підприємства почали випускати літаки, танки, гармати, снаряди і все, що Сталін готував до великої війни. Але, як ми знаємо, величезну частину цього промислового потенціалу було втрачено в перші місяці війни. І, як ми бачимо, навіть зараз федерасти не можуть налагодити виробництво того, що випускали підприємства «по тихій воді». При цьому на їхні заводи не падають бомби, їх не захопили війська під час наступу, як це було влітку 1941 року, і все одно це виявилося майже не вирішуваною самостійно проблемою.
(Далі буде)
“І між іншим, ширвжиток теж став з’являтися тільки тому, що було вивезено підприємства, які випускали швейні та пральні машинки, холодильники і все те, що простий совок навіть уявити собі не міг.”-найцікавіше було з пилососами. Совки навіть зрозуміти не могли, навіщо вони потрібні!