Уперше опубліковано: 31.01.2023
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Сподіваюся, що ніхто з тих, хто читає ці рядки, не стикався з таким явищем, як «відкат», а слово «штуцер» для них має слюсарне значення, хоча в реальному житті відкати стартували від 10% на ціну питання. Щоправда, за Януковича ця система похитнулася і став процвітати «волюнтаризм» у поганому розумінні цього слова. Зараз я далекий від полів, на яких вирують хвилі відкатів та інших речей, але просто припустімо, що все повернулося до тієї самої класичної 1/10 частки, яку один служитель Феміди, відомий у середовищі фахівців з галузі права під сценічним псевдонімом «Заднім числом», озвучував так: «Да не оскудеет рука дающего». При цьому сам він на бідність власних рук та кишень зовсім не скаржився. Однак ці технічні деталі тут мають суто академічний характер, бо без них буде незрозумілою вся краса гри під назвою «футбол».
Якщо хтось не в курсі, йдеться про гру, в якій 22 особи ганяють по газону поля шкіряний м’яч з метою загнати його у ворота, які охороняють по одному вартовому в кожній із двох команд. На цьому вже можна закінчити, бо основна гра йде хоч і поряд, але все-таки осторонь газону. Там купуються та продаються гравці, а іноді – й команди. Кажуть, що іноді продаються і матчі, а ще рідше, але теж буває, – продається навіть рахунок матчу. Навіщо це робиться, можна тільки здогадуватися, але, швидше за все, це відбувається через суперечки багатих математиків, які таким чином намагаються довести свої теоретичні викладки. Хоча, може, й з іншої причини.
Але в цьому випадку нас цікавить лише одна команда британської вищої ліги – «Челсі». Справа в тому, що власником клубу до травня минулого року був такий собі Рома Абрамович, якого поперли з Британії і він був змушений з’їхати в сонячний Ізраїль. Ну, тут немає нічого видатного, бо в Ізраїль євреї можуть повертатися без особливих проблем, адже країна збирає своїх одноплемінників на своїй землі навіть у дуже слизьких ситуаціях. Там вирішили, що якщо якийсь діяч – сучий син, він все одно «наш сучий син», і загалом після величезних втрат цього народу в різних історичних епізодах такий стан справ можна зрозуміти.
І тут просто зауважимо, що Беню поперли навіть із Ізраїлю, а це означає, що персонаж настільки тухлий, що на ньому зробили виняток із правил. Але в нас його облизують і спилюють йому бюджет з таким свистом, що всі ми ще свиснемо, коли дізнаємося загальний прайс того, що пішло цьому діячеві з кудлатою бородою. Але це – інша історія, а ми повернемося до Роми.
Відомо, що саме Рома був одним із тих грошових мішків, які фінансували путіна у перехідний період його руху до трону й закріплення на ньому. Тобто Рома вигодував і випоїв путіна великим баблом, яке було потрібне для початкового ривка. Зрозуміло, що коли його годованець влаштував широкомасштабну війну в Україні і туди полетіли пакети санкцій, у нього спрацював сигнал «шухер» і він почав терміново позбуватися своїх активів. Краще сплатити всі податки в Ізраїлі і мати все ж таки велику суму собі на старість, ніж втратити все, що нажито непосильною працею.
На той час футбольний клуб залишався у його власності, бо ще жевріла надія повернутися на Альбіон, а такий актив дає право входу у світське суспільство і навіть щоб хтось тебе називав джентльменом. Адже воно коли бабла по самі брови, людей турбує наявність титулу або чогось такого. І Абрамович чимало витратився на те, щоб завести в Лондоні потрібні зв’язки саме в плані статусу. Тож саме цей актив – тримав до останнього.
(Далі буде)