І загалом у цьому немає нічого поганого, бо, аналізуючи минулі події, ми отримуємо певний досвід, який може стати у пригоді, але ж не настільки, щоб щоразу починати промови з того, що в тебе три дипломи про вищу освіту і два докторські ступені. Проте багато діячів саме так себе і подають при кожному виході на публіку. Щойно таке доводиться чути, не тільки від Швеця, одразу стає зрозуміло, що хлопець прийшов косити бабло та обробляє публіку.
Але в усьому цьому є і зворотний бік. На жаль, дуже велика частина публіки не здатна робити висновки з не зовсім далекого минулого, яке стосувалося близьких тобі людей або твого народу. Нічого не допомагає, навіть кривава бійня. Ось перше з чотирьох фото.
Правда ж, знайомі слова? Цей напис зроблено на трамваї у 1956 році, коли Будапешт окупували совкові війська. Угорщина стала другою країною, де совок продемонстрував те, що ми бачимо зараз в Україні. Першою була НДР, хоча про це відомо набагато менше. І ось зараз нащадки тих угорців, які боролися проти московської окупації, спокійно сприймають те, що їхній Орбан ліг під путіна повністю і вклав під нього всю країну. Все нормально, все гаразд.
Друге фото було знято через 12 років у Празі. Сюди теж ввалилися московські війська, і з тією ж самою метою – зламати прагнення народу до свободи, а отже – бути подалі від совка. Тут, незважаючи на президента Земана, який із тельбухами продався москві, все ж таки не так погано, як в Угорщині, і Чехія знайшла в собі сили зробити правильний вибір.
Однак там довелося докладати багато зусиль для того, щоб визначитися, на який бік стати. І це при тому, що ця сама московська погань коїла в їхній країні. Іноді хочеться запитати: «Люди, що з вами? Як вам відбили пам’ять? Навіщо ви дали це зробити із собою? Як можна таке забувати?» Але чехи – молодці, і навіть Земан змушений був дати задню і зрештою прямо засудити путінське вторгнення.
І ось третє фото. Коли я його вперше побачив, то одразу виникло відчуття того, що ця пика просто зараз десь фігурує. І справді, риси обличчя та погляд дуже схожі на Дімона Медведєва, коли він штовхає свої промови у стилі персонажа, зображеного на цьому фото.
Ось так начебто переможений фашизм відродився як духом, так і формою в мордорі. І навіть візуальні образи стали дуже схожими.
Ну, й заголовне фото всім нам говорить про те, що якщо в українців є братерський народ, то це, безумовно – поляки. Після нашої перемоги справді доведеться багато чого переглядати, в тому числі і щодо Польщі, а це означає, що як би далі доля не складалася, але Україна має бути поряд з Польщею будь-якої миті, якщо їй буде важко.
І ще одне, напевно – найнеприємніше. Те, що ми писали про перші фото, стосується і частини нашого населення, яке дало зробити собі трепанацію і забути минуле свого народу. Більше цього не можна дозволити нікому та ніколи. Ми нічого не повинні забути – ні гарного та доброго, що зараз бачимо від багатьох країн, ні того, що роблять ті, хто опинився в таборі нашого ворога. Цього також не можна забути.
Занадто багато кацапів було переселено на заміщення знищених українців та татар, звідсіля і всі біди. А також дурне рішення щодо надпння громадянства всім, хто на той час мешкав в Україні.