Історія повторюється, і не завжди у вигляді фарсу. Іноді вона робить коло і повертається у вигляді боргового колектора та запитує з публіки настільки жорстко, що та виявляється до цього не готовою. Ми чудово знаємо, як це працює. Напевно, у кожного є знайомі або знайомі знайомих, які 17 лютого 2022 року, після наполегливих попереджень партнерів і практично повної евакуації майже всіх посольств із Києва, з бадьорим виглядом ставили запитання: «Ну що, прутін напав?» Якщо вам вдалося згадати цих діячів поіменно, просто витратьте трохи часу і спробуйте дізнатися, де вони зараз. У більшості випадків я можу передбачити відповідь, але не буду псувати інтригу тим, хто зважиться на цей експеримент.
Але зараз ідеться про дещо інший феномен. Кримські ватники, які звикли жити в режимі рантьє, здаючи відпочивальникам свої квартири, будинки або відверті халупи, мріяли про те, щоб до них хлинули багаті російські туристи. При цьому їм і в голову не приходило, що за такі гроші, які ті залишали в Криму, або навіть менші, вони цілком могли провести відпустку в Туреччині, Єгипті чи Таїланді. Ну а в кого грошей побільше, ті їдуть в інші місця, наприклад — на Мальдіви або класичні курорти в Європі. Тож ватники жадали отримати собі відпочивальників класу «лоу енд» — бидло з глибинки, яке не наважується поїхати за кордон, щоб не сісти там у в’язницю за свою надмірну скромність, особливо — під чаркою.
Саме тому вони сприйняли окупацію як «здійснення мрій» і вирішили: ну от зараз заживемо. Але ось минув час, і термін «курортний сезон» там став чимось непристойним і навіть лайливим. І справа не тільки в тому, що війна внесла свої безумовні корективи, а й у тому, що їхні нові господарі жорстко взялися за курортний бізнес, і в багатьох місцях, де можна було безкоштовно дійти до пляжу, виросли паркани. І виходить, що квартиру здати можна, але кому вона потрібна, якщо немає виходу до моря.
Ну а коли почалася фаза широкомасштабного вторгнення і коли по Криму полетіло стільки, що жодна війна до цього не могла показати навіть сотої частини, то розмови про курортний сезон і зовсім почали вщухати. Воно й зрозуміло, адже потоки «відпочивальників» розвернулися на узбережжя Кавказу, в Сочі та в дешевші місця — Туапсе чи Анапу. Але ось минулого року, після того, як два танкери затонули і виплеснули десятки тонн нафти у воду, яка вийшла на берег і досі ще виходить, у район Анапи вже їхали не просто любителі моря, а й особи, явно схильні до мазохізму та більш дивних речей. Додік — у курсі. Він цим ще й обмазувався, а в Анапі — обмазувалися нафтою.
І ось суворий «курортний сезон», як вирок суду останньої інстанції, дійшов і до Туапсе. Здавалося б — кінець квітня, початок травня, якраз і мав запускати маховик цього курортного сезону, але з цим уже — все. Лапті прямо зараз пригнічено пишуть таке:
«Туапсе цього року, ймовірно, залишиться без туристів. Ступінь забруднення моря, пляжів та міської інфраструктури не дозволить приймати туристичні потоки. Джерела кажуть, що ранні бронювання готелів уже активно скасовують. Нафтовий дощ, що накрив Туапсе після масованих ударів ЗСУ, створив багато проблем. Місцевим жителям рекомендують на час виїхати з міста. Особливо тим, у кого є діти. А влада на місцях сподівається на допомогу волонтерів.
Співрозмовники в керівництві регіону не приховують — ситуація дійсно складна, але є побоювання, що будуть завдані нові удари. Влада не під запис визнає: туристів цього року чекати не варто… На жаль, ситуація на російських курортах погіршується з кожним роком».
Загалом, історія з кримськими курортами повторюється з невблаганною точністю. З іншого боку, вони ж хотіли «повторить», їм хотілося «На Берлін» та інше, але, як виявилося, це не так весело, як вони собі уявляли. Але тут цікаво те, що місцева влада сподівається на допомогу волонтерів — а як же цар? Чи на нього вже немає надій? І потім, ця цитата з «термоядерного» імперського каналу, і, як видно, причиною такого стану справ вони називають удари ЗСУ, а не уламки. І там уже не сумніваються в тому, що це було ще не все і прилетить ще. Це непрямо вказує на те, що на НПЗ у Туапсе ще є куди прилітати. Ну що ж…
Хочется поздравить туапсов замечательной песней “Смог он зе вотер” ВИА им.Р.Блекмора.
“И фая ин зе скай!”
саме так!
Якщо ще хтось пам’ятає, то був колись в Україні такий гурт, як “Братья Карамазовьі”. Те що гівнюками вони виявилися ще ті, то одне. Але ось була наприкінці 90-х в них пісня “2 Up Sae”. І от як би хтось зробив зараз кліп на ту пісню – то гарний троллінг би вийшов. Ну і ось кілька рядків :
“….Катимся, катимся – Там, за горкою – Ту-ап-се.
Ничего не надо
Ни тебе, Ни мне,
Я же обещал, что мы доедем сюда –
Можно подождать, ты все увидишь сама,
Что – За дорогою – дорога,
В никуда, из ниоткуда…”
Вважаю, що “сбыча мечт” – це теж пріклад фрази, яку не обов’язково треба перекладати Українською.
Її треба писати в українській транслітерації “сбича мєчт”. Так воно виглядає красівше. )))
Та і більшість їх “крилатих” фраз треба так писати.
А як поля краснодарського краю?
Доходять чутки, що занафтено ой як не мало.
Їжу у них виробляє ще блекгородська область, але з нею все зрозуміло.
Цікаво б було послухати передбачення врожаю московії.
Дякую за статтю.
“А як поля краснодарського краю?
Доходять чутки, що занафтено ой як не мало.”- не буде курортників, не буде і навантаження на продуктовий ринок.
Але буде натомість деінде. А їжі в сумі все одно поменшає.
” Кримські ватники, які звикли жити в режимі рантьє, здаючи відпочивальникам свої квартири, будинки або відверті халупи, мріяли про те, щоб до них хлинули багаті російські туристи. “- і що найцікавіше, їм нічого не можна було пояснити. Вони дивилися винятково москальське телебачення, і коли “здійснилися” їх “мрії”, почали заявляти, що вони хотіли не цю росію, а ту, що в телевізорі. І на сам кінець, ” хоть без войни”!
…заказивалі ? уплочєно, палучайтє…
Була ще древня пісня “Venus”, відома у нас як “Шизгара”. То до неї зараз підійшли б слова:
Летять в кацапію Бобри,
Десятків зо два, може три.
Шесхаріс, палає Шесхаріс.
А Усть-луга недолуга вже згоріла…
А як же сонячний Магадан, для відпочинку ватникам не підходить? Інфраструктура там побудована ще сталіним.