Зараз прийнято вважати, що після приходу Гітлера до вершин влади одразу ж розпочався масовий терор і масове знищення власного населення. І такі твердження мають одну вкрай важливу мету — змістити центр уваги, що дозволяє приховати діяльність Молоха, який мав куди більший розмах у передвоєнний період. Просто нагадаємо про те, що до 1939 року і до нападу Третього Рейху на Польщу Німеччину вважали більш-менш пристойною країною, яка нехай і жорстко, але все ж таки придушила власних комуністів. У 1936 році в Німеччині проводилися Олімпійські ігри, а в 1938-му в Мюнхені пройшли переговори Гітлера і Муссоліні з одного боку та Даладьє і Чемберлена — з іншого.
Тут не так важливо, що вони там підписали і як поховали Чехословаччину, але самі переговори йшли в діловій обстановці, як це буває між цілком адекватними країнами. І ось подивимося на те, що пошук видає з приводу того, як виглядала десятка країн за кількістю винесених смертних вироків саме в цьому — 1938 році.
Топ-10 країн за винесенням смертних вироків у 1938 році (оціночно)
Як нескладно помітити, «совок» ішов із гігантським відривом від Німеччини, але згадаймо, що розповідають про Німеччину в цьому році, а що про «совок». Тобто, до цього часу «совок» уже став безумовним лідером із репресій серед власного населення, і тим не менш Сталіну тиснули руки, домовлялися з ним тощо.
Нам же важливо те, що тоді «совок» був дійсно репресивною машиною, яка працювала конвеєрним способом і поглинала величезну кількість населення. Просто для порівняння, наведемо дані щодо смертних вироків у 1960 році, коли мораторію на «вишку» практично ні в кого не було.
Топ-10 країн за кількістю смертних вироків у 1960 році (оціночно)
До 30% зеків, відправлених на далекі етапи — у Сибір та на Далекий Схід, не доходили до своїх таборів і просто помирали або були розстріляні заради розваги чи з інших причин. Усі ці випадки не оформлювалися вироками, але результат був один і той самий. Людина загинула від рук системи, і неважливо — від пострілу, голоду, катувань чи нелюдських умов утримання.
Далі буде…
Може трохи не в тему, але згадав інтерв”ю з одним із ватажків німецьких комуністів (можливо Куртом Бахманом, але це неточно, бо читав його десь в 70-і) в журналі “Іностранная літєратура”. На запитання, куди зникли біля 300 000 німецьких комуністів після 1933 року , він відповів, що основна частина стали членами НСРПН (NSDAP), частина сиділа в тюрмах і концтаборах, хтось просто старався забути, що був комуністом.