Як видно з багатьох коментарів імперців, вони не відразу змогли зрозуміти, чому того ж Гладкова не кинули в буцегарню за розпил бюджету Бєлгородської області. Адже всім відомо, що пост губернатора – це не що інше, як місце для годування, і що пиляють усі, і тому в разі потреби посадити можна будь-кого, якби був найвищий наказ, але його не сталося. Тепер до них почало доходити, що захистом від гніву царя і, відповідно – розправи є заклинання «Де ППО?» І щойно це стає зрозуміло, відразу виникає ясність ситуації. Адже це запитання ставлять дедалі більше губернаторів, а також промисловці, особливо власники НПЗ, і що найважливіше – ніхто з них не отримав адекватної відповіді царя.
А якщо так, то за законом палацового етикету, розправа однозначно трактуватиметься як покарання за запитання про ППО. З урахуванням навіть того, що вже більша частина населення європейської частини курника на своїй шкурі відчула вагу цього запитання, то розправа стає взагалі небезпечною. Принаймні, так невдоволення не заткнеш, а навпаки, можна роздмухати його полум’я і призначити мучеників, яких цар покарав ні за що. І ось як це розвивається далі:
«За нашими даними, Богомаз і Гладков зараз (попри те, що, як відомо, їм обом загрожують відставки) готуються надіслати звернення до володимира путіна. У ньому вони хочуть закликати до припинення ударів по Україні доти, доки «ППО надійно не захистить наші міста чи хоча б найважливіші об’єкти від ударів, у тому числі від тих, які ворог може завдати у відповідь». До звернення планують приєднатися голови Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв, Криму Сергій Аксьонов, Татарстану Рустам Мініханов, Запорізької області Євген Балицький, ДНР Денис Пушилін та ЛНР Леонід Пасічник».
Ще раз наголосимо: це – не бунт, але це вже демонстрація ґрунту для перевороту. З одного боку, вже відкрито висловлюється невдоволення, чим демонструється ослаблення хватки влади, а з іншого – сама влада не здатна перейти до жорстоких репресій, щоб продемонструвати цю хватку. Чернь таке нутром чує, і насправді бункерному ховраху зараз настільки погано, що він не відходить від валіз далі, ніж на кілька метрів. Але ж це ще не все. Вже наближений до гауляйтера Краснодарського краю, навіть не сам гауляйтер, говорить практично те саме:
«Хтось може подумати, що це зрада. Але по нас дуже сильно вдарила ситуація в Туапсе. Особливо те, що ворог пробив нашу ППО. І як це він зробив. Просимо володимира володимировича тимчасово припинити бомбити Україну. Тоді, впевнений, і удари по нас припиняться або стануть рідкішими. Сподіваюся, що президент нас почує».
Зауважимо: тут дуже акуратно розставлено акценти, і холуй губернатора вже сміливо говорить про те, що досі цар не хоче чути того, що йому говорять про ситуацію з дроновими ударами України. Очевидно, що проблема ППО стає чимось на кшталт зашморгу або гароти на шиї прутіна. Те, що він ніяк не реагує на вимоги про нарощування ППО, які дедалі більше посилюються, тепер грає проти нього. Колишні правителі знали, як чинити в такому випадку, але прутін не може використати цей досвід. Рубати голови гауляйтерам уже пізно, і, за ідеєю, під роздачу мають піти чоботи, які не змогли організувати належний захист.
Якби все це сталося раніше, можна було б кинути на поталу кілька кашкетів і звинуватити їх у саботажі чи навіть шпигунстві, але після відсторонення Шойгу їх і так уже пересаджали досить багато, але не здогадалися повісити на них розпилювання грошей на ППО. А тепер і з ними увійти в контра – теж небезпечно, а може, й пізно. Можливо, саме тому Герасимову сходять із рук його казки про нові захоплення. А тим часом про настрої серед чоботів зараз пишуть таке, посилаючись на високопоставленого чиновника, який коментує питання мобілізації:
«Зверніть увагу на цей пост нашого колеги. Обговорюючи питання мобілізації, він зазначив: «Припустімо, мобілізували 5 мільйонів громадян. Природно, велику частину примусово… І є хоч один відсоток ймовірності, що через рік у нас не стане на 500 квадратних кілометрів більше, але на 5 мільйонів громадян менше?»
(Далі буде)