Навколо переговорів (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Буквально щойно прокинувшись, напомадивши свій портрет та укріпивши чуба секретним зіллям, Додік одразу заявив про те, що переговори в Ісламабаді пройшли чудово і продемонстрували просто видатні результати. Щоправда, вони виявилися не настільки визначними, як результати його МРТ, але все-таки прекрасними. Залишилося тільки домовитися у дрібницях, а так уже все чудово. З його промови можна зробити висновок, що сторони досягли згоди з головного питання, яке є наріжним каменем цієї проблеми. Сторони погодилися з тим, що про перемогу у цій війні може говорити лише Додік, і ніхто більше.

Тобто іранці припиняють робити заяви про те, що перемогли вони, і з моменту набуття чинності домовленостей, якщо вони набудуть чинності, тільки Тромб зможе говорити, що він, власним ходом, здобув перемогу у війні. З Вашингтона відразу прийшли відомості про те, що Додік ґрунтовно підготувався до цієї перемоги, і вже є план її реалізації. В центральному районі Вашингтона планується встановити тріумфальну арку заввишки 76 метрів. Уже підготовлено ескіз цієї монументальної споруди, і це може виглядати ось так:

Планується, що арку буде прикрашено численними статуями орлів, левів та крокодилів. І якщо перші два в принципі давно увійшли до геральдичних традицій, то крокодилів мають запровадити тому, що сам Додік Федорович прописаний у Флориді, а там крокодилів просто сила-силенна. Хтось може сказати, що там водяться алігатори, а крокодили – ні, але яке це має значення? Леви теж там не водяться, проте їхня присутність на монументі нікого не бентежить. Проте крокодили використовувалися на різних пам’ятниках архітектури в Стародавньому Єгипті, тож тут усе зрозуміло.

Але це ще не все. Поки що не вирішено остаточно, де саме буде влаштовано зал для бальних танців – на даху, у верхній чи підземній частині споруди. Знову ж таки, може виникнути запитання про те, навіщо тріумфальній арці зал для танців, а тим більше – бальних? Але й тут є проста і логічна відповідь. Якщо зал можна пришпандорити до Білого дому, то чому б не зробити те саме і з тріумфальною аркою? І, між іншим, у США є ще чимало всесвітніх місць, які покрили себе ганьбою, взагалі не маючи таких залів.

Як заведено, такі споруди мають прямий і прихований зміст, і тут не обійшлося без такого «багатошарового пирога». Зрозуміло, що для простого обивателя це буде монумент, присвячений перемогам великого махінатора, точніше – тріумфатора, але для тих, кому відома найзнаменитіша Тріумфальна арка, що стоїть на площі імені Шарля де Голля в Парижі, цей сенс виявиться очевидним. Та сама паризька арка має висоту 49,5 метра, а її висота й розташування мають певний архітектурний зміст, бо розташована на одній лінії з аркою Крузель, що стоїть на однойменній площі Парижа, між садом Тюїльрі та Лувром. Її висота – 19 метрів, і цей ансамбль має певний сенс, про який тут не варто міркувати. Так от, діда попердолило, і він вирішив відбехкати арку заввишки 76 метрів, на зло ненависним французам.

І це при тому, що єдине сухопутне вторгнення, яке пережили США в 1812 році, з боку військ Британської імперії, показало єдиного союзника, який справді допомагав відбиватися. Цим союзником була Франція. І, до речі, оригінал Статуї Свободи, який стоїть біля входу до гавані Нью-Йорка, досі знаходиться в Люксембурзькому саду Парижа. Але Додік вирішив ось так осоромити французів і одночасно – справити нужду в історію.

(Далі буде)