На жаль, цей список можна продовжувати як завгодно довго, але, як казав відомий літературний персонаж, «Хто без гріха, той хай перший кине камінь». Однак тут ми просто звертаємо увагу на те, що перший керівник бере на холку як безумовні досягнення, так і провали. А що стосується корупції у найвищих ешелонах влади, то за час його керівництва Службою жодних помітних рухів не було абсолютно. І якщо з приводу корупції серед найвищих посадових осіб закиди можна висловити на адресу кількох відомств, чия назва відома за трилітерною абревіатурою, в тому числі й найганебнішою, скомпроментованою знизу догори, то питання контррозвідки лежать виключно на СБУ. І тут уже просто немає слів.
Колишні й нинішні функціонери жорстко викриваються в тому, що мають родинні, бізнесові та інші зв’язки, а частина з них узагалі має паспорт із куркою, але жодного викриття не було. Ну, гаразд, напевно, щось складно довести так, щоб це ухвалив суд, але саме СБУ дає доступ до державної та військової таємниці, і якщо є навіть найменші сумніви в чистоті фігуранта, засновані на хитких фактах, які не можна представляти в суді, все одно ці особи повинні відсікатися від таємниць, але, як ми бачимо, навіть цього не сталося. Абсолютно одіозні персонажі, на яких наші партнери прямо вказують як на ворожу агентуру, продовжують усміхатися або в кращому випадку – обробляються легким переляком.
Але будьмо реалістами: у цій зеленій владі не може бути нічого іншого в принципі. Для такого висновку не потрібна аналітика, а просто слід звернути увагу на те, звідки ця шобла приїхала, щоб стати владою, і всі питання вже відпадуть самі собою. Тобто всі ці міркування ми ведемо про призначенців, які посіли свої пости за зелені, і про Малюка – в тому числі. А через те що кадровими питаннями такого рівня займався особисто товариш Єрмак, то Малюка тією чи іншою мірою можна вважати людиною Єрмака. Тут не повинно бути жодних ілюзій.
Але попри такий не дуже ароматний розклад, Малюк все ж таки мав шанс одним махом відрізати від себе всю цю погань, з одного боку, та отримати натуральний щит від звільнення з посади – з іншого. Перед ним широко відкрилося вікно можливостей у той момент, коли Єрмак натурально катався в істериці на Банковій, дізнавшись про звільнення. У цей момент на виході з опи мав стояти «чорний воронок», в який і мав потрапити «консильєрі». Після цього, поки ніхто не в курсі, куди він подівся, – на Володимирську, і там уже – за технікою: явки, ставки та інше. За правильно побудованої тактики допиту там вивалилося б стільки цікавого, що Малюк став би непотоплюваною фігурою.
Наступного дня стало б відомо про те, що трапилося з Єрмаком, і Малюк став би героєм, зрушити якого з місця було б узагалі неможливо. Ненависть до перегодованого крота настільки велика, що ніхто не ризикнув би рухати з місця того, хто запакував цього персонажа. Але це вікно відкрилося не дуже надовго. Потрібно було встигнути в нього проскочити. А тепер – все.
Кажуть, що єрмачок не дійшов до фронту та очолив якийсь комітет колегії адвокатів. Просто на хвилиночку: там призначили на керівну посаду персонажа, який уособлює правовий нігілізм у його найчистішому вигляді. А зараз розпочинає роботу новий голова Служби, нехай і тимчасовий виконувач обов’язків, і вже проводить ротацію особового складу. Ну що ж, напевно, це важливіше за те, щоб розібратися з пилорамою, яку влаштували два ексміністри оборони. Це – почекає, як і перегодований кріт. А віконце відкрито зовсім на трохи.
> За правильно побудованої тактики допиту там вивалилося б стільки цікавого, що Малюк став би непотоплюваною фігурою.
Сер Вільям Оккам підказує, що він цього не зробив, бо вийшов би на самого себе. Тому — без варіантів.
“У результаті не просто було знищено біснуватого, давно звихнутого пацієнта, який через слово заявляв про необхідність знищити Ізраїль і США, а й було знято табу з дії, спрямованої на ліквідацію перших осіб держав. ”
Нетаньяху і Трампу – приготуватися. Бумеранг завжди повертається.
Бійтеся власних бажань…
Питання до модераторів.
Що тут робить якась анонімна особа з проросійськими коментарями?
обробляються легким переляком
____
*вiдбуваються
Вичитуйте мишинний переклад! Бо ви вже як русня.
*нема сечi терпiти пекельнi борошна!
Впевнений, що в оригіналі було “оБдєливаются льоґкім іспуґом”. Ви, якщо не розумієте проблем перекладу гри слів, може, краще мовчали би, чи як? Не знаю, як це краще були би передати… “ВідДуваються”?
Хибна думка. Залужний успішно воював, але членограй звільнив його. Класичний варіант вікна можливостей не працює при зеленому пісюаністі. А починати Малюку треба було з баканова, свого папєрєдніка. Тому опозиція має гуртувати навколо себе військових, ну не Білецького звісно, цю брудну зелену повію, що опиралася зе, а потім лягла під нього та радіє.
Залужний на початку війни, коли зелені щури розбіглися, мав взяти оманську шмарклю в ізоляцію, а зермачатину арештувати та отримати всю потрібну інфу. Далі тримати гундосого наркомана під контролем та організівати через Пороха потрібні парламентські рішення.
Мав? А хто йому дав такий мандат?
Хто дав мандат Піночету? Хто дав мандат оманській шмарклі на зраду?
Ви хоч самі зрозуміли, що оце написали? Піночет не мав робити того, що він зробив, а Зеленському мандат на дії в межах повноважень Президента та Верховного головнокомандувачатдали 73% виборців явним порядком, плюс ще 12% мовчки погодилися, що він його отримає, а потім ще й забезпечили його монобільшістю в парламенті.
> Перш ніж дурні коменти ліпити, треба ознайомитися із семантикою слова “мав”.
Ну то ознайомте, недурний Ви наш.
> Тобто, 73% дали шмарклі право на зраду?
Саме так. Вони довірили йому відповідні повноваження, і можливість діяти в їхніх межах, до того ж і під прикриттям імунітету. А щоби запобігти імпічменту, вони ще й монобільшість йому в парламенті дали. І зверніть увагу, що те, що для Вас — зрада, для них могло бути не зрадою, а зовсім навпаки.
> А захистити державу хтось не мав?
Хтось мав головою думати, а не сракою, коли обирав таке на посаду з такими повноваженнями. А далі вже — бачили очі, що обирали — тепер їжте, хоч повилазьте. Це демократія, вона така. Виборець має вчитися на власних помилках, інакше це не працює.
> Клепка є?
Бачу, що нема 😉
ради интереса. какие громкие антикоррупционные дела были при порохе и чем они закончились?
Ну як що, “ради интереса”, наїзджаїте на “пороха”, то відкрийте “діжку” і покажіть що у вас є проти нього. А я нагадаю, що запровадження системи “ПРОЗОРО”, виставило не хілий такий паркан проти корупції, який, зелені, дуже швидко зруйнували.
против пороха ничего не имею, в отличие от 75% украинцев. но все таки какие антикоррупционную дела были при порохе и чем они закончились? конкретно, без общих трескучих фраз. или при порохе не было коррупционеров?
корупціонери були, такого нахабного масштаба крадіжок не було. А зараз зелений кагал розраховував на крах держави, коли далі нікому буде ловити цю всю зелену глистярню. Компрене?
про “дела” при Порошенку слухай Луценка, все розказав.
луценко лицо заинтересованное. он при порохе вроде прокурором был. и проверить его слова я не смогу. нужен непревзятый взгляд
“непревзятый” взгляд оманська шмаркля підігнав у вигляді санкцій
“А у вас вся спина біла”(с)
> ради интереса. какие громкие антикоррупционные дела были при порохе и чем они закончились?
Можливо, незвичний погляд висновлю. Ці всі справи НАБУ та САП це, безумовно, річ потрібна, і напрямок цей правильний, але… це лише брижі на поверхні болота.
Ну от, найгучніша справа, т. зв. «Міндічгейт». Чим же вона «закінчилась»? Міндіч — виконавець — «тихо пішов до [оливкового гаю]». Єрмаку — організаторові (оцінкове судження) — навіть так далеко йти не довелося, просто відповз від корита на якусь відстань. Зеленський — замовник (оцінкове судження) — взагалі відбувся легким дискомфортом. Це що, результат, по-Вашому?
Дрібніші справи — ще дрібніші результати. Таке собі, не більше, щоби показати МВФ та ЄС «імітацію бурхливої діяльності».
Отже. Тіньова економіка становить 40 % від ВВП (в різних галузях по-різному, десь менше, десь набагато більше). І так не буває, що при цьому всі білі та пухнасті, але якимось там окремим пройдохам щось там трохи вдається… в таких масштабах. Ні. Це означає, що в це вляпані, грубо, 40 % всіх, а в першу чергу — тих, хто мав би цьому запобігати, а якщо таке стається — виявляти й карати: ОГПУ, СБУ, МВС (включно з ДПСУ), судової системи. Кожен із підвидів економічної злочинності хтось із них покриває («кришуєт», на їхному «язикє», або «рєшаєт вапроси»).
І очікувати, що умовний Малюк, отримавши посаду голови СБУ, скористався би цим «вікном можливостей», і загнав би Єрмака далі, навіть не до «оливкового гаю», а до буцигарні… Глибоко прошу вибачити мене, але це — свята наївність (така моя особиста точка зору на основі відкритих джерел інформації та особистого досвіду). Перш ніж заганяти кудись Єрмака, він мав би закинути до буцигарні половину, чи більше, персоналу свого відомства. А потім — разом із тими, кого він лишив — розв’язати священну війну проти колишніх «суміжників» по злочинності — ОГПУ, МВС (включно з ДПСУ), судової системи тощо.
Але ж це утопія, правда? Або громадянська війна проти майже половини власного населення, бо вона за «стабільность», яка є збереженням всього цього…
А тепер повернімося до «прі порохє» (орфографія цитованого користувача). Моя особиста надія на Порошенка 2014 року була не в тому, що він, умовно, посадить усіх поганих, і нагородить усіх добрих. Ні, вона була в тому, що він, знаючи всю цю систему зсередини, й маючи великий досвід виживання в ній, матиме волю і зможе знайти й утілити можливість перетворення України через амністію та люстрацію. Бо неможливо покарати приблизно 40 % населення (якщо не більше). Терба запропонувати нову суспільну угоду, і шлях переходу до неї. Щоби перейти з одного положення рівноваги до іншого, тимчасово вийшовши з рівноваги, і поточної «зони комфорту».
І те, що він був залучив Каху Бендукідзе з його командою, підсилювало мою надію. Нагадаю, Каха Бендукідзе був архітектором подібних реформ у Грузії, які тоді значною мірою вдалися. Але — не сталося. Чому? Я не знаю. З очевидного — Каха Бендукідзе «зненацька» помер. Також, я ж не телепат, і не знаю, що насправді було в голові Петра Порошенка. А можливо, найголовніше, чому це не сталося, — не в Касі Бендукідзе, і не в Петрові Порошенку, а в тих, кому вони все це намагалися запропонувати. Теперішня Грузія в курсі.
Отакий от незвичний погляд.
Возможно я ошибаюсь, но дело Портного живёт. Ермак возможно может подтвердить с его внедрением везде и массой заинтересованных особ. Вот статус какую то должность поимел, чтобы не из бункера деятельность деять.
Справжнє “вікно можливостей” було 24.02.22. Саме тоді, якби у кріслі шефа СБУ сидів державник маштабу Піночета, якась “чеченська ДРГ” мала б одним махом закрити на вічний переоблік веселий зелений балаган. І сьогодні ми б мали набагато менше проблем і втрат. Це моє ІМХО. І , так, це з області нездійсненного, розумію. А от чого не розумію, якого дідька “оппозиція” вирішила “об’єднатися навколо” мародерів і зрадників, виключити будь-яку критику, щоб не хитати… От той же Луценко зараз говорить, що це була помилка…
Так а звідки би він у тому кріслі взявся, після 21.04.2019…
> У цей момент на виході з опи мав стояти «чорний воронок», в який і мав потрапити «консильєрі».
Тут у відкритих джерелах інформації нові дані з’явилися. На жаль, з СБУ все набагато гірше. Саме вони і забезпечують йому зараз охорону, щоби по нього не з’явився «чорний воронок» якоїсь іншої структури: https://www.youtube.com/watch?v=UrDcNTIXZSY Власне, після того, як саме вони кидали в буцигарню детективів НАБУ за розслідування цієї справи, нічого диавно.