Погляд збоку (Частина 1)

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Якщо ненадовго опинитися далеко від України, дуже багато речей стають очевидними просто через зміну кута огляду. Ба більше, деякі нюанси просто неможливо помітити, перебуваючи всередині динамічної системи, якою, безумовно, є війна в Україні. Все це буде представлено вже постфактум, а поки – лише деякі спостереження, які можна назвати чимось на кшталт «середньої температури по палаті».

Отже, дедалі більше лаптів зараз переживають якщо не прозріння, то принаймні – підозри про те, що, попри підвищені оберти їхньої пропаганди, об’єктивна реальність все ж таки наздоганяє їх у найнесподіваніший момент і, що називається – у збоченій формі. І що характерно, такі метаморфози відбуваються практично у всій населеній європейській частині курника. Як уже добре відомо, до міста Чебоксар у ворожій Чувашії щойно було оформлено шикарний приліт у такому вигляді, якого ми вже так давно чекали, – по підприємству «Прогрес», яке спеціалізується на виробництві бортової навігаційної електроніки повітряних засобів ураження, насамперед – ворожої ітерації «Шахеда».

Напевно, вже кожен знає назву багатоканальної системи зв’язку «Комета», яка робить «Шахед» стійким до простих засобів радіоелектронної боротьби, і ось саме цей компонент «мопеда» виробляють на цьому заводі, який, безумовно, є законною військовою ціллю. Скажімо так, це не перший приліт по підприємствах ВПК ворога, але ми завжди зазначали, що боєприпаси з масою до 100 кілограмів – це не зовсім те, що потрібно для ураження таких цілей. Для того щоб успішно оперувати саме такими засобами ураження, потрібно забезпечити або удар в одну точку кількох – трьох або п’яти апаратів, або одиничний пристрій повинен мати від 250, а краще – 450 кілограмів бойової частини.

Це стандартні показники для крилатих і навіть балістичних ракет. І виходить, що у капітальні споруди, якими, безумовно, є промислові, а особливо – військові заводи, прилітають боєприпаси з удвічі меншим «корисним навантаженням», ніж це потрібно у класичному варіанті ударів. Скажімо так, по наших підприємствах, які працювали на оборону, прилітали саме такі заряди, а у відповідь летіло щось набагато скромніше. І ось по «Прогресу» прилетіла КР «Фламінго» із заявленою масою бойової частини 1000 кілограмів. Відповідно, і ефект від прильоту був зовсім іншим.

Це видно не лише зі стану виробничого корпусу, в який влучила ракета, а й із того, як виглядають будівлі, що стоять поряд. Скляр знадобиться в радіусі кількох сотень метрів. У таких випадках лапті намагаються розповідати, що «постраждалих немає», але ж вони самі давно кажуть, що їхні підприємства ВПК давно перейшли на режим роботи 24/7, а це означає, що в який би час не прилетіло по військовому заводу, там обов’язково перебуватимуть працівники. Ну, а з урахуванням тих візуально зафіксованих наслідків удару, які з’явилися в Мережі, там обов’язково мають бути здивовані лапті, причому – здивовані в останню путь. І ось саме звідти приходять явні сигнали про те, що публіка починає про щось підозрювати:

Тут важливе те, що автор цього тексту продовжує сподіватися, що якби цар був справжній, то нічого такого статися просто б не могло, бо вони досі не можуть повірити в те, що їхній фюрер може бути просто схибленим старим, який і у свіжішому вигляді був ідіотом.

(Далі буде)