Автор перекладу: Світлана
От ви кажете: «геополітика»… ну, гаразд, не кажете – думаєте. А що означає ця ваша геополітика? Що ви маєте на увазі під цим словом? Ось буквально пару днів тому зі Штатів надійшов короткий лист, у якому колишній наш написав, що всі ми абсолютно неправильно розуміємо те, що робить їхній нинішній президент, і це нерозуміння призводить до помилок в оцінках його діяльності. А насправді він геній, а як заведено, за життя геній залишається невизнаним. Загалом там було висловлено жаль щодо того, що нам бракує світогляду, щоб оцінити масштаб цієї видатної постаті.
Ну що ж, може, й так. Тільки в нас тут є просто надлишок геніїв і куди не ступи – вступиш у генія, а потім відмивай від цього взуття. Так, просто зараз доводиться воювати проти такого самого генія, котрий до того ж має нестерпну велич, яка компенсує його зріст і шевелюру. До речі, в нас є і свій геній, який писав книжки на кожен день війни і ходив у кальсонах кольору хакі з «Мівіною» у відпущеній бороді. Тож ми вирішили бути самокритичними і поставити загальне запитання: «А не пора ли нам, товарищи, взяться за нашего, понимаешь, гения – Чубчика?»
І от у пошуках його геніальності достатньо було лише змінити точку огляду, і відкрилася справді вражаюча картина. Безперечно, якщо взятися за будь-яку подібну фігуру хоча б за останні сто років, обов’язково виникне якась прив’язка до геополітики. Так чи інакше, персонажа будуть оцінювати, виходячи з його вміння рухати цю геополітику. Але Додік зламав це правило і вирушив туди, куди взагалі ніхто не ходив, а так чинять лише генії. Ця сфера діяльності може отримати назву «зоополітика». І між іншим, усі значущі персонажі різною мірою залучалися до цього, але, на відміну від Додіка, мало хто зміг усвідомити цю сферу діяльності як самостійну та фундаментальну.
Узяти того ж прутіна. В різні періоди життя його цікавила найрізноманітніша зоологія. Наприклад, сука Конні… Хоча ні, краще цю тему не чіпати, бо там – не зовсім зоологія. А ось журавлики! Що він тільки з ними не виробляв! Навчав їх їсти, літати і навіть сидіти на яйцях. Але це справи минулі, а тепер він особисто займається конярством і навіть хвалиться персональною стайнею. А його гімнастка нещодавно впоролася пандами. Тож там копати можна нескінченно, і як не дивно, у Штатах теж є на що подивитися.
Досить пригадати усталену традицію, коли кожен президент США заходив у Білий дім не тільки зі своєю першою леді, а й із собакою. Преса завжди описувала всілякі пригоди, які влаштовує президентський пес, але от у Трумпа нема собаки. Правда, роль його пса грають деякі особливо наближені персонажі, але все одно це не зовсім те, що треба. Зрозуміло, що в нього така команда, що якщо Додік зажадає бачити оточення у вигляді страусів, наприклад, або єхидн, вони все виконають з ентузіазмом і завзятістю, але все одно це буде роль, а не натуральна тварина. А ось власне тварин у нього поки не помічено, але це – поки що.
Тільки уважний погляд може вирізнити натяки на цю тему, але шукати їх потрібно не в якихось побутових варіантах, а саме в міжнародній політиці. Так, наприклад, кілька тижнів тому сталася подія, яку хоч багато хто й помітив, але ніхто не зміг знайти її логічне пояснення. Звісно ж, ідеться про трампові тарифи, а точніше – про один з епізодів, коли Трумп особисто запровадив тарифи проти двох островів, на яких ніхто не живе, крім… пінгвінів. Тобто ці тарифи було спрямовано проти пінгвінів.
А він же особисто розповідав, що весь світ обманює і кидає бідну росію, точніше – США, і що від цього йому робиться настільки погано, що напору водогону не вистачає, щоб змити смуток з його прекрасного волосся. Але тут виникає запитання: як пінгвіни могли насолити США, що проти них було спрямовано економічні рестрикції? Адже на китів Трумп не наклав тарифами, і на косаток – теж. Також не отримали тарифів інші тварини, які несподівано опинилися в компанії з росією, Північною Кореєю та ще парою диктатур.
На перший погляд це може здатися дивним, і як ти не крути цю ситуацію, ніякого задовільного пояснення тут не вийде. Справді, через вузькість мислення я дійшов висновку про те, що дід просто загубив свої пігулки і тому в нього почалися отакі аберації. Кожен може пригадати його суворий вигляд, з ким він показував різнокольорові таблички, де наведено тарифи для різних «отримувачів». Так от, в одній із граф якраз і вказано пінгвінів. А тепер ще раз пригадаймо його суворий портрет і напис «пінгвіни». Тут нічого, крім загубленої баночки з таблетками, просто не може спасти на думку, але все виявилося набагато глибше, тобто ширше.
Так буває, коли подія тільки розвивається і не дійшла до своєї фінальної позначки, а сторонньому спостерігачеві поки що видно лише окремі деталі. Мало того, цей самий спостерігач, навіть бачачи ці деталі, не завжди може зрозуміти, що вони стосуються одного сюжету, і тому навіть не намагається їх ув’язати між собою. Це потім, коли подія вже завершилася, кожен охочий може зібрати все докупи і потім дивуватися з того, як сучасники не помітили, до чого воно все йде. Але заднім розумом кожен сильний, а ось так, у ході розвитку подій, взяти й оцінити всі дрібні прояви процесу – може не кожен.
І тут найбільш природним чином виникає питання Канади і особливо – Гренландії. Як ми пам’ятаємо, свого часу Додіка просто роздувало питання про анексію Гренландії і про те, щоб зробити Канаду 51-м штатом. Це не мої слова, це він таке казав власним своїм ротом. Яких тільки пояснень такої дивної поведінки не висловлювалося. Це з урахуванням того, що більша частина Канади розташована в зоні вічної мерзлоти, з усіма відповідними наслідками, а Гренландія – і взагалі під суцільним льодовиком. Але щойно ми згадуємо про пінгвінів, то все стає на місце.
І справді, пінгвіни якраз і живуть у таких екстремальних умовах. А що, якщо Додік повторить фокус, який він показав з Китаєм, і кілька разів поспіль підвищить рівень тарифів для островів з пінгвінами? А що, якщо він поширить ці тарифи і на інші місця, де мешкають пінгвіни, що тоді? А йдеться ж про щонайменше 40 мільйонів цих птахів. І от якщо тільки припустити, що ті будуть змушені переселитися до Гренландії та північної частини Канади, то все стає на місце.
Адже однією з найзлободенніших тем трампономіки є вартість яєць, яка зросла удвічі. А пінгвіни якраз і можуть забезпечити країну яйцями, причому не маленькими, курячими, а такими, що просто замилуєшся. Крім того, всім відомо, що пінгвінів посилено їдять морські леви, косатки та інші хижаки, яких немає ні в Гренландії, ні в північній частині Канади, а це означає, що ті можуть швидко розмножитися і їх поголів’я стане просто величезним. А якщо їм ще дати право голосу і ті зможуть обирати Трумпа, то це зовсім змінить правила гри. Але навіть якщо не зважати на цей чинник, то всім зрозуміло, що пінгвін – це не тільки цінне пір’я…
Словом, якщо його дії та заяви розглянути з точки зору зоополітики, то все починає вибудовуватися в досить струнку картину. В такому разі зрозуміло, чому він не має собаки. Якщо йому вдасться зробити цей зоополітичний маневр, то в Овальному кабінеті сидітимуть він, Муск і, звісно ж, пінгвін Вася. До речі, всі ж знають, звідки пішло ім’я Вася? Це – похідна від слова «басилевс», тобто «цар, правитель», і таке ім’я якраз буде доречним для особистої тварини Трумпа. Це тобі не дурний пес, який так і хоче підняти ногу де завгодно. Тож зоополітика щодо Трумпа має набагато більше підстав, ніж геополітика. Пінгвіни, кажеш?