Другий шлях самурая (Частина 4)

Ці заяви, які озвучили одразу кілька високопосадовців, ніяк не пов’язаних відомчими узами, свідчать, що ми маємо справу справді із загальним рішенням не лише військово-політичного, а й економічного, технічного і технологічного характеру. Саме тому приблизно в однаковому ключі говорять політики, військові і навіть промисловці. Адже широко відомо, що японська промисловість здатна випускати будь-які озброєння всього сучасного спектру. Японія легко будує літаки, кораблі, бронетехніку, ракети та інше і часто – просто демонструє свої можливості тому, що реальних замовлень уряд не виставляв.

Навіть ядерну і термоядерну зброю країна може почати випускати буквально впродовж кількох місяців з моменту ухвалення рішення. При цьому Японії не потрібно щось узгоджувати й закуповувати за кордоном: вона все може зробити самостійно, зібрати у виріб і поставити на озброєння, навіть не виходячи за межі країни у пошуках якихось компонентів. Тож загалом промисловість давно стояла на «низькому старті» і просто чекала на «відмашку», яку щойно отримала повною мірою.

Японія оприлюднила п’ятирічний план на 320 мільярдів доларів щодо найбільшого з часів Другої світової війни нарощування свого військового потенціалу. Якщо до останнього часу було встановлено межу оборонного бюджету в 1% ВВП, то до 2027 року цей показник подвоїться, і треба розуміти, що 2% від ВВП Японії – це не те саме, що такий самий відсоток від ВВП будь-якої країни НАТО, крім США, Німеччини та Франції, наприклад. Ну, а для розуміння динаміки зростання оборонного бюджету слід зазначити, що порівняно з бюджетом поточного року оборонні витрати наступного року зростуть на 57%. Словом, наприкінці оголошеної п’ятирічки Японія вийде на третє місце у світі за військовими витратами після США та Китаю.

Зрозуміло, що військові замовлення ринуть насамперед на власні підприємства, чиї підрозділи входять до складу вітчизняного ВПК. Наприклад, в арабській пресі є такі ескізи того, що почне втілюватися в життя вже менше ніж через пів місяця:

«Ці витрати забезпечать роботу японським виробникам військової техніки, таким як Mitsubishi Heavy Industries (MHI), який, як очікується, очолить розробку трьох ракет більшої дальності, які будуть частиною нових ракетних сил Японії… MHI також побудує наступний японський реактивний винищувач разом з BAE Systems PLC і Leonardo SPA в рамках спільного проєкту між Японією, Великою Британією та Італією, оголошеного минулого тижня. Токіо виділило на це 5,6 мільярда доларів у рамках п’ятирічної оборонної програми».

Але зрозуміло, що й компанії-партнери, які до цього моменту постачали Японії найпередовіші озброєння, також включаться у програму постачань нових озброєнь у ході відродження армії Японії. Очевидно, що передусім ідеться про американських виробників зброї. Уряд Японії вже заявив, що закупить крилаті ракети «Томагавк» для своїх кораблів, виготовлені Raytheon Technologies. Інші пункти у списку військових покупок Японії впродовж наступних п’яти років включають ракети-перехоплювачі для протиракетної оборони, ударні та розвідувальні безпілотні літальні апарати, обладнання супутникового зв’язку, винищувачі-невидимки Lockheed Martin F-35, вертольоти, підводні човни, військові кораблі й важкі транспортні літаки.

Із цього можна зробити висновок про те, що Японія таки прийняла виклик звихнутих імперій і вирішила, що той самий меч, який вона відклала в шафу, треба не просто дістати, а й встановити його на те місце, звідки його можна буде вийняти швидко і ефективно. Путін та Сі явно загралися та підняли проти себе країни, які вміють воювати або вже воюють, як це несподівано (для них) сталося з Україною. Ну, а ми опинилися в гідній компанії саме з цими країнами, а тому – немає сумнівів у тому, що ми переможемо.